Сакральна мудрість герметичної філософії Давнього Єгипту

Сьогодні стає очевидно, що давньо єгипетський міф і уявлення про світ лежать в основі всієї європейської культури, включаючи старий і Новий завіт. Вплив Єгипту на старозавітну традицію,звісно же ,невідповідно до опису «мороку єгипетського». Згідно езотеричним поглядам «Світло Єгипт...
Читати далі →

Сутність містичного осягнення світу

Спочатку містикою (від грец. mystikos – таємничий) називалися сакральні релігійні практики, метою яких було досягнення екстатичного досвіду одкровень за  допомогою безпосереднього спілкування надчуттєвого з божественним початком всіє світобудови і з самим Богом істинним. Також містик...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 4)

Не дивно, що у цьому «гранично механістичному» [13, с. 60] світі поняття крові є джерелом й критерієм справжньої спільності для Юнґера. Цінність та сила крові, яка не потребує жодної раціональної легітимації, стає новим принципом гомогенності спільноти, утвореної духом фронтового братств...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 3)

Подібна безпардонність у поводженні з термінологією, звісно, у Юнґеровому випадку продиктована не стільки намаганням «спантеличити людей із неприємної породи догматиків» [12, с. 183–184] і фактом релятивізації класичних політичних категорій, що виступають в ролі ідеологічних смислі...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 2)

Утім, до правого крила філософ також ставиться украй нешанобливо, оскільки приводом для їхньої співпраці є тільки спільний ворог – ліберал, і вирок, винесений ним комунізму, мало чим відрізняється від його оцінки італійського фашизму [19, с. 221]. Однак «уже з суто тактичних міркувань&ra...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 1)

Ернст Юнґер не випадково увійшов в аннали філософії політики саме під іменем «консервативного революціонера», а не, скажімо, «націоналіста», попри той факт, що на зорі своєї літературної, тоді також і політичної, кар’єри, він визначав своє ідейне кредо саме таким чином ...
Читати далі →

Консервативна Революція в контексті феномену критики справа

Термін «критика справа» ми розуміємо у тому сенсі, в якому його використав Юліус Евола у творі «Фашизм: критика справа» («Критика фашизму: погляд справа»).

Сам термін, як протест проти приватизації критичної функції лівим крилом політичного спектру, одн...
Читати далі →

Консервативна Революція, Традиціоналізм, Археофутуризм

Консервативна Революція в певному розумінні нагадує археофутуризм, хоча б на рівні аналогії самих неологізмів. Саме «суперечливість» КР, зведена її теоретиками в ранг чеснот й дослідниками – в число визначальних філософсько-політичних рис, стає символом її органічності та адекватно...
Читати далі →