Угорсько-італійська подорож . Частина 1. Повернення до коханця

Якщо часто подорожувати, то з часом з багажу за спиною залишаються лише крила. Цю фразу я написала два роки тому, коли ще по факту ніде не була за кордоном. Нині кожна поїздка для мене це ціла пригода і здійснення частки великої мрії – провести життя у подорожах. Ну чи не фантастика – слати вам привіти з узбережжя Тихого океану чи з Евересту? І моїм хейтерам на місці спокійно б жилося. Нікого б не давила моя близька присутність. Нікого б не цікавило скільки я заробляю, де купую шмотки і з ки...
Читати далі →

Україна – не Ісландія

   Такий висновок напрошується після перегляду матчів Чемпіонату Європи (ЧЄ) з футболу 2016 року за участю збірних команд України та Ісландії – дебютанта європейської першості (у фінальні частини Чемпіонатів світу ісландці теж ще жодного разу не пробивалися), в якого донедавна навіть не було професійних футболістів. Судіть самі.   Група С: Україна – 4 місце (три програші, різниця забитих і пропущених м’ячів 0 – 5, результати матчів Німеччина – Україна: 2: 0, Україна – Північна Ірландія: 0: 2, Ук...
Читати далі →

Маразм продовжується…

                                                                         Нація, яка не розлучається зі своїми цілями,                                                              показує свою єдність і виявляє в цьому завзятість,                                                                  може зрештою змусити будь-якого зарозумілого                                                                                                ворога відмовитися від агресії.                                  ...
Читати далі →

Хто найбільше любить Путіна?

   Та відповідь очевидна, – скажете ви, – це росіяни!   І будете, звісно, праві, з одного боку. Адже 85 – 90% з них підтримують дії свого правітєля, особливо його криваві авантюри, на території України зокрема.   Треба сказати, що в цьому нема нічого дивного, оскільки росіяни (московити) мають угро-фінське та ординське коріння, а Москва була заснована Великим ханом, як центр новостворюваного золотоординського улусу, у 1272 році (на 125 років пізніше, ніж це подається офіційно). Для порівняння: К...
Читати далі →

Європейськими дорогами, або Там, де закінчується Україна (частина 1)

Усе банально. Україна у прямому сенсі має здатність закінчуватися. Раніше, коли ти не виходиш за її рамки – то і увесь світ обмежується любов’ю до Батьківщини. Сидиш собі в Чернівцях, так би мовити і тащищся від Резиденції Буковинських митрополитів, та й тішишся, що не на сході живеш. Принаймні в мене так було.Закордон з’їздити не виходило якось. В Універі в свій час на практику до Польщі поїхали ті, у кого були зв’язки в деканаті, а мені помахали ручкою. А я працювала. Працювала, щоб оплатити с...
Читати далі →

План Путіна або, що буде далі...

Сьогодні Російська Федерація через власну ж діяльність по відношенню до України опинилася у критичній ситуації. Більшість цивілізованих країн не залишилися байдужими до російсько-українського конфлікту і політично чи економічно підтримують нас у цьому несправедливому протистоянні.Однак, є невелика частка країн, які або зберігають свій нейтралітет і дотримуються принципу невтручання у внутрішні справи та міжусобиці двох країн, або ж офіційно підтримують дії РФ. Серед таких країн є Аргентина, Інді...
Читати далі →

Два чоботи - пара

                                  Здавалося, що після закінчення Другої світової війни в 1945 р. назавжди було покінчено з німецьким нацизмом – коричневою чумою 20 ст. та іншими людиноненависницькими режимами. На СССР всі дивилися, як на світоч народовладдя і справедливості, завдяки яким він, разом із західними союзниками, здолав Третій Райх А. Гітлера.   Та поступово ситуація почала мінятися. До жителів західних демократичних країн повільно стало доходити усвідомлення, що СССР – це більшовиць...
Читати далі →

Думка про Європу викликає радість (чи варто там жити...)

Весь час, коли ти готуєшся до будь яких подій в житті тобі доводиться думати про щось недосяжне. Хочеться щось передбачити, придумати, уявити. Слова і думки інших людей для тебе ще недавно мали цінність. Але ні. Не тут то було. Приходить час і ти стаєш свідком усього сам, ти формуєш своє уявлення, с...
Читати далі →

Європеєць за 30 тисяч, або Почім нині патріотизм?

Загальновідомо, що любити Україну з-за кордону легше. Чимало українців сьогодні приймають громадянство чужих держав і за деякими даними, кількість таких людей збільшується. Одні залишаються за кордоном, бо на чужині вже мають свої сім’ї, у інших там є робота, ще інші просто купують громадянство, складають присягу любити та захищати чужу державу, її мову. Тим паче, що отримати громадянство на чужині нині не так складно, як здається, головне, щоб людина підпала під умови країни набуття, або ж мала...
Читати далі →

"Донбас-арена" чи "Олімпійський"?

   Мільйони наших громадян вболівали за національну збірну України з футболу. Чекали, вірили, сподівалися… Можливо, надіялися й на чудо. Не сталося. На жаль, не сталося!    Прикра поразка на «Донбас — арені» (м.Донецьк) з несправедливим рахунком 0:1 від збірної Англії перекреслила наші мрії хоча б на вихід у чвертьфінал української команди.    Поразка, дійсно, прикра, бо наші хлопці мали шанс. Вони старалися, вони показали гідну гру і самовіддачу. Вони по — спортивному билися за честь своєї Ба...
Читати далі →