У лабіринтах соціал-націоналізму, або ж Про якобінські ідеали ВО «Свобода»

Однією із найтрагічніших дат в історії Європи є 14 липня 1789 року. Саме того дня біснувата юрба французьких революціонерів захопила Бастилію – в’язницю, в котрій утримувалося декілька особливо небезпечних злочинців, зокрема – схиблений гвалтівник і збоченець Донасьєн де Сад. Тисяч...
Читати далі →

Передумови Консервативної Революції – 2011 (Частина ІІІ)

Нарешті, метафізичний «кодекс честі» нового людського типу зумовлює й характер політичних вимог консервативних революціонерів, першою з яких є цілковита деполітизація мас [16], що свого часу стало причиною розходження з націонал-соціалізмом та його популістськими стратегіями впливу. Наст...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 4)

Не дивно, що у цьому «гранично механістичному» [13, с. 60] світі поняття крові є джерелом й критерієм справжньої спільності для Юнґера. Цінність та сила крові, яка не потребує жодної раціональної легітимації, стає новим принципом гомогенності спільноти, утвореної духом фронтового братств...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 3)

Подібна безпардонність у поводженні з термінологією, звісно, у Юнґеровому випадку продиктована не стільки намаганням «спантеличити людей із неприємної породи догматиків» [12, с. 183–184] і фактом релятивізації класичних політичних категорій, що виступають в ролі ідеологічних смислі...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 2)

Утім, до правого крила філософ також ставиться украй нешанобливо, оскільки приводом для їхньої співпраці є тільки спільний ворог – ліберал, і вирок, винесений ним комунізму, мало чим відрізняється від його оцінки італійського фашизму [19, с. 221]. Однак «уже з суто тактичних міркувань&ra...
Читати далі →

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу» (Ч. 1)

Ернст Юнґер не випадково увійшов в аннали філософії політики саме під іменем «консервативного революціонера», а не, скажімо, «націоналіста», попри той факт, що на зорі своєї літературної, тоді також і політичної, кар’єри, він визначав своє ідейне кредо саме таким чином ...
Читати далі →

Осмислена евокація міфів, яких не існує

Чи не є площина, в яку зводиться будь-яка згадка про націоналізм, симптоматичним вироком самому феномену націоналізму? Віртуальна область історії, а головно події II Світової війни, ефективно підмінюючи суспільні реалії "тут і тепер", міфологізують класичну ідею нації, позбавляючи її конкретності та...
Читати далі →