Де можна потусити в Че?

 Цей пост буде про Чернівці, вірніше про те чого їм бракує... Відразу попереджую, даний пост не містить реклами і висловлює індивідуальну субєктивну думку автора Нещодавно обговорювали з подругами куди піти на дискотеку. І знаєте що? Виявилось, що в нашому місті немає нормальної дискотеки. Почнемо з контингенту. В Чернівцях немає жодного клубу, куди б не пускали дітей. Особисто мені хвалились і показували фото з вечірок всіх під ряд чернівецьких клубів, діти починаючи з 14 років. Це не нормальн...
Читати далі →

Прятки

Конец сороковых, начало пятидесятых в Черновцах, последние годы сталинского правления… С одной стороны, время самое невероятное. С другой стороны, так мало писали о нем. Так однобоко. Мне хотелось написать что-то именно об этом времени. Но нужен был материал. Однажды мне почти повезло. Я нашел информацию об одном человеке, который написал книгу об этом времени в Черновцах. Он был беспризорным. Сыном полка, как тогда говорили. И пятнадцатилетним парнем его оставили в Черновцах. Позже он стал писа...
Читати далі →

Таємниця одного розстрілу (Чому в Чернівцях досі радянська влада)

Остання розстрільна справа з політичним підгрунтям у Чернівцях була відносно недавно. У 1978 році. В актовому залі заводу «Легмаш» (на вул. Головній) судили членів ОУН (принаймні так про них говорили, на цьому наполягали). Одного з них присудили до вищої міри покарання – розстрілу. Іншим дали великі терміни: від 10 до 15 років.З цього зробили велике шоу. Процес проходив щодня, протягом майже тижня по кілька годин. Публікації і телесюжети були частиною цього шоу. Один з буковинських журналістів н...
Читати далі →

Блакитні дахи

***** Літо колись та закінчується. Як вибрана найстигліша диня, як сонячний між дощами день, як усе. Поліні боязко загадувати, яким стане початок осені, бо то будуть зміни. Мама знову поїде на море, і точно сваритиметься з «майже татом», як повернеться. Вони голосно з’ясовуватимуть стосунки, може навіть він піде собі, а потім мама кілька тижнів ходитиме сердита і за все сваритиме. А потім буде якийсь інший дядько, до якого знову звикати. Так чомусь кожної осені – чому саме осені, — Поліна зр...
Читати далі →

Останнє слово підсудного Зісельса. Місто, де люди і книги.

Люблю тексти. Саме не літературу, а тексти. Адже цікавить не так художність, як ті життєві драматичні обставини, в яких вони створювалися. Вирішив викласти один з таких, які, можливо, мали б визначати історію міста. Або хоча б бути відомими у місті.  Цей текст, справді заключна  промова підсудного у суді в Чернівцях у 1979 році. І промова, на мій погляд, вражаюча.   Цей текст, як не дивно, ідеально вписується в чернівецький міф, про те, що Чернівці — це «місто, де живуть люди й книги».  Міф охо...
Читати далі →

Последние черновицкие дельфины

Пришел сегодня на пляж, когда почти начинался дождь. И гремело. Не знаю, как работа, но отдых в Черновцах – это ритуал. Невозмутимо лежать в солнцезащитных очках и панаме, под гнедым от надвигающейся грозы небом. Даже не шевелятся. Зачем, зачем эти очки, и эта трогательная панамка на фоне сизых туч? Так положено. Это спецодежда. Это обязательно, как риза. Но для пляжа.  Ритуал.Любимец женщин – одинокий спасатель в лодке, бодро говорит купальщицам: я буду следить за тучей, и скажу вам, если она б...
Читати далі →

Меблі для парку Шиллера

У суботу, 23 липня, у Чернівцях відбудеться найочікуваніша для мене подія цього літа — воркшоп з виготовлення вуличних меблів для парку імені Шиллера. Цей затишний парк, що знаходиться в самому центрі міста, зможе з вашою допомогою поповнитися лавками й смітниками. Як солодко було б перепочити в затінку спекотного літнього дня, вдихаючи запах трав і дерева. Як тішила б серце думка, що саме ці речі зробили ви самі. Яким вдячним був би парк і як привітно посміхався б вам щоразу, коли б ви проходил...
Читати далі →

Про вандалів, дошку та провінціальний абсурд

Стосовно недавньої події у місті із меморіальною дошкою журналісту Володимиру Пелеху, зіпсованою вандалами… Я засуджую будь-який вандалізм. Тим більше, у країні вже до нього з'явилася звичка у найширшому сенсі: кожен робить те, що йому заманеться, і як заманеться. І навіть дуже ображається, якщо якось заважати. Я готовий підписатися під будь-якими словами обурення з приводу вандалів. Але вражає, що одночасно чомусь проходить паралельна тема, що Володимир Пелех (чия дошка потраждала) — це горд...
Читати далі →

Біля кінотеатру "Чернівці" обмежили рух. Поліція та надзвичайники шукають вибухівку?

У центрі Чернівців частково обмежено рух. Проїхати не можна по вул. 28 червня та вул. М.Заньковецької. Дорогу перекрили автомобілі поліції. Поруч стоять пожежний автомобіль та машина швидкої допомоги. Працівники служб огородили прохід до кінотеатру «Чернівці», де зараз перебувають рятувальники. По телефону поліція повідомила про замінування кінопалацу. За словами диспетчера, бомбу шукають у туалеті кінотеатру.    ...
Читати далі →

Новелета про безхатченка і піцу

Осінню минулого року (2015) ми з товаришем-фотографом Олександром Геннадійовичем вирішили реалізувати один благодійний проект. Його метою було пропагування безкорисливої доброчинності.  Ми узгодили формат експерименту: купуємо їжу і пригощаємо першого зустрічного безхатченка. Наче нічого складного і надто затратного. Нагодувати всіх поки були не в силі, тому на той час могли розщедритися тільки на 1-3 особи. Пішли в піцерію, купили їх основну їжу — піцу, і рушили в пригоду. На диво і певни...
Читати далі →