Останнє слово підсудного Зісельса. Місто, де люди і книги.

Люблю тексти. Саме не літературу, а тексти. Адже цікавить не так художність, як ті життєві драматичні обставини, в яких вони створювалися. Вирішив викласти один з таких, які, можливо, мали б визначати історію міста. Або хоча б бути відомими у місті.  Цей текст, справді заключна  промова підсудного у суді в Чернівцях у 1979 році. І промова, на мій погляд, вражаюча.   Цей текст, як не дивно, ідеально вписується в чернівецький міф, про те, що Чернівці — це «місто, де живуть люди й книги».  Міф охо...
Читати далі →

Последние черновицкие дельфины

Пришел сегодня на пляж, когда почти начинался дождь. И гремело. Не знаю, как работа, но отдых в Черновцах – это ритуал. Невозмутимо лежать в солнцезащитных очках и панаме, под гнедым от надвигающейся грозы небом. Даже не шевелятся. Зачем, зачем эти очки, и эта трогательная панамка на фоне сизых туч? Так положено. Это спецодежда. Это обязательно, как риза. Но для пляжа.  Ритуал.Любимец женщин – одинокий спасатель в лодке, бодро говорит купальщицам: я буду следить за тучей, и скажу вам, если она б...
Читати далі →

Меблі для парку Шиллера

У суботу, 23 липня, у Чернівцях відбудеться найочікуваніша для мене подія цього літа — воркшоп з виготовлення вуличних меблів для парку імені Шиллера. Цей затишний парк, що знаходиться в самому центрі міста, зможе з вашою допомогою поповнитися лавками й смітниками. Як солодко було б перепочити в затінку спекотного літнього дня, вдихаючи запах трав і дерева. Як тішила б серце думка, що саме ці речі зробили ви самі. Яким вдячним був би парк і як привітно посміхався б вам щоразу, коли б ви проходил...
Читати далі →

Про вандалів, дошку та провінціальний абсурд

Стосовно недавньої події у місті із меморіальною дошкою журналісту Володимиру Пелеху, зіпсованою вандалами… Я засуджую будь-який вандалізм. Тим більше, у країні вже до нього з'явилася звичка у найширшому сенсі: кожен робить те, що йому заманеться, і як заманеться. І навіть дуже ображається, якщо якось заважати. Я готовий підписатися під будь-якими словами обурення з приводу вандалів. Але вражає, що одночасно чомусь проходить паралельна тема, що Володимир Пелех (чия дошка потраждала) — це горд...
Читати далі →

Біля кінотеатру "Чернівці" обмежили рух. Поліція та надзвичайники шукають вибухівку?

У центрі Чернівців частково обмежено рух. Проїхати не можна по вул. 28 червня та вул. М.Заньковецької. Дорогу перекрили автомобілі поліції. Поруч стоять пожежний автомобіль та машина швидкої допомоги. Працівники служб огородили прохід до кінотеатру «Чернівці», де зараз перебувають рятувальники. По телефону поліція повідомила про замінування кінопалацу. За словами диспетчера, бомбу шукають у туалеті кінотеатру.    ...
Читати далі →

Новелета про безхатченка і піцу

Осінню минулого року (2015) ми з товаришем-фотографом Олександром Геннадійовичем вирішили реалізувати один благодійний проект. Його метою було пропагування безкорисливої доброчинності.  Ми узгодили формат експерименту: купуємо їжу і пригощаємо першого зустрічного безхатченка. Наче нічого складного і надто затратного. Нагодувати всіх поки були не в силі, тому на той час могли розщедритися тільки на 1-3 особи. Пішли в піцерію, купили їх основну їжу — піцу, і рушили в пригоду. На диво і певни...
Читати далі →

Дверь в плюще

Эту дверь довольно часто снимают городские фотографы. Странная такая дверь в серой стене, плотно покрытой плющом. Если смотреть на фото, выходит просто дверь в зарослях плюща… Такой себе переход. На самом деле это просто калитка, ведущая во двор. Но двора почти не видно. А вот виден плющ, дверь, и толстая серая стена.В детстве я жил неподалеку. И это одна из дверей, к которой у меня было отношение. Вообще в детстве ко всему есть отношение. И каждый дом, каждая дверь, и каждое дерево, как-то стра...
Читати далі →

Гей-погремушки вместо хлеба для народа

Черновицкая громада ещё совсем недавно бурно переживала весеннее психическое обострение, вызванное появлением электронной петиции на сайте горсовета с предложением провести на сакральной для черновчан улице Ольги Кобылянской гей-парад, скромно назвав его при этом «мирною ходою».Кто именно закинул такую идею совершенно непонятно, но сама формулировка «свидомі Буковинці» и дата проведения –  Пасхальная неделя в День Европы -  отдавала  каким-то нехорошим политическим душком, как будто кто-то нароч...
Читати далі →

Моя територія, мої закони

Останнім часом усе частіше чую про те, що Чернівці повернулися в 90-ті: беззаконня, кримінал і життя по понятіям стають звичними справами для міста. Хроніка новин виглядає все загрозливішою, але мені здавалося, що небезпека далеко, по той бік монітора. На Прут я не ходжу, у спортшколу теж, чого ж хвилюватися? Та напасти на людину можна й серед білого дня, в університетській їдальні. Хто кого і за що — читайте далі. Те, що в університетській їдальні у 5-ому корпусі ЧНУ ім. Ю. Федьковича діють ...
Читати далі →

«Чорна бухгалтерія» реґіоналів як чорна мітка… Тільки чия?

   Про тотальну корупцію в Україні від верху до низу добре відомо і всередині нашої Батьківщини й за її межами.   З нею я зіткнувся навіть у Верховній Раді України ще далекого 2002 року, коли реґіонали за одне кадрове голосування – обрання Віктора Януковича Прем’єр — міністром України – пропонували один мільйон американських доларів в обмін на три голоси (вже твердо знаючи, що не менше 230 депутатів проголосує за, але бажаючи мати кращий результат: важко уявити, скільки давали тоді, коли ще не б...
Читати далі →