Що робити, якщо стався напад Кім Чен Ина?

Нещодавно один заступник голови Заставнівської РДА казав на зборах і на камеру в абсолютній впевненості, що візит у Заставнівський район журналісти з Чернівців повинні «належним чином оформляти», і те, що журналістів ледь не відмудохали у Репуженцях «має стати їм уроком». Причому цей чиновник був абсолютно в цьому впевнений. І причому більшості це не різануло вухо. Розмови про те, що мала  б «оформляти» Влащенко перед тим, як зробити цю розмову із Портновим, з тої ж категорії, що і марення Заста...
Читати далі →

Україна. Передфашистський стан

Історія з телеканалом ZIK складна і неоднозначна, в ній є підводні течії — але не будемо про них сьогодні. Сьогодні важливо, що журналістку Наташу Влащенко намагаються зацькувати за інтерв’ю (sic). Тобто — за запитання. Коли чернівецький публіцист Сергій Воронцов пише, що країна увійшла в передфашистський стан — це не перебільшення. Ми вже живемо в режимі, коли свобода слова і виконання журналістських обов’язків сприймаються як виклик. Три роки тому я написав короткий текст про диктатуру. ...
Читати далі →

Вдягнутись в Олексія Павловича

Особисто я проти ізоляції фестивалю Маланки в музеї архітектури та побуту. Подобається нам ця травестія чи ні, але вона є культурною маркою Чернівців і вносить хоч якесь різноманіття в життя Буковини. Що насправді не подобається — так це те, що і цього року міський голова вирядився в сільського кожуха. Навіщо одягатись у когось, якщо можна вдягнутись в Олексія Павловича? Мерський образ Каспрука виглядає не менш карнавально. Фото Степана Карачка...
Читати далі →

Вони таки бахнуті на всю голову у Чернівецькій ОДА

Днями, у день Різдва у Чернівцях стався скандал. Чиновник Чернівецької ОДА виставив ксенофобський вірш-вітання з рядками«Вовком хай завиють москалі, А жиди заверещать як свині. Нині свято на моїй землі, Коляда іде по Україні».Оригінально, да? Важко уявити в які часи таке вітання могло з'явитися. Людина, до речі, відповідає за розвиток ТУРИЗМУ на Буковині. Але, не дивуйтеся, продовження виявилося навіть оригінальніше. Незважаючи на офіційний запит єврейської громади та публікації у пресі, розг...
Читати далі →

Искусство утилизации

Почему незнакомой мне женщине, которая убила и выбросила на мусор собственного ребенка, справедливий черновицкий суд дал 2,5 года тюрьмы? А моему коллеге Олегу Хавичу, который инициировал публичную дискуссию о федерализации Украины — угрожали 15 годами? Я не могу понять, почему в этой стране убийцы и насильники получают меньше, чем общественные активисты и просто случайные прохожие? Насколько я понимаю, утилизировать сограждан — безопаснее, чем отстаивать их личное мнение и свободу?...
Читати далі →

Чи віддали б ви свій голос за Муссоліні? (дуче у Чернівцях)

Люди зазвичай не знають історії. Інакше б вони знали, що історії нема. Є ситуації, які повторюються і повторюються. Хоча приходять завжди у різних шатах, але це ті ж настрої, ті ж прагнення, ті ж помилки, ті ж надії. І від цього повторення досі мало що рятувало. Хіба що глибоке розуміння. Але хто ж опускається до глибини. Ми часто говоримо про фашизм як про моторошне чудовисько, яке неможливо любити, від якого неможливо не відсахнутися. Повторюючи це, ми на жаль, повторюємо тези простоватої п...
Читати далі →

Обличчя «незалежних журналістів»

Коли 18 травня народний депутат з Буковини, висуванець «Народного фронту» Михайло Гаврилюк у приміщенні Верховної Ради побив журналіста — власник ТВА виступив на захист нападника (14:30 хв.). А журналісти ТВА — інцидент замовчали. Перегляньте випуск «Тем дня» за 18 травня: кореспондент телеканалу в парламенті розмовляє з Максимом Бурбаком про Фірташа, Продана, Продан… і Фірташа. Ні слова — про побиття (10:20 хв.). «Незалежні журналісти» його навіть не запитали. А навіщо? Москальськ...
Читати далі →

Ірма і кам'яні очі

Майже документальна історія, заснована на долі чернівецької художниці, яка померла у Чернівцях у шістдесяті роки. Ірма мала рудо-зелені великі очі на вузькому маленькому обличчі. А в лівому оці був собі такий вогник, колись назвала вона його чи то російською, чи українською — психа, так сусіди називали собачку у дворі, яка всіх веселила. Ірма любила малювати той ледь помітний вигин брови, який робив погляд граючим, потойбічним, трохи божевільним. Начебто, ось просто собі жіночка, а ось цей ви...
Читати далі →

Сундук мертвеца

Два простых и понятных тезиса по итогам изложенного в статье «Політичний тандем Папієва—Бурбака»: 1) Максим Бурбак рассчитывает на голоса фракции «Оппозиционного блока» в парламенте для назначения внеочередных выборов Черновицкого городского совета. Без ее 43 голосов (а это половина от фракции «Народного фронта») избирательная кампания может не состояться. 2) «Народному фронту» выгодно участие «Оппозиционного блока» во внеочередных выборах. Во-первых, прямое воплощение «угрозы реванша» быв...
Читати далі →

Скарби у підвалі

У 1986 році працівники бібліотеки Чернівецького (тоді державного) університету добралися до власних підвалів)) Я грішним ділом думав, що радянська влада була страшенно забюрократизованою і все було на обліку. Виявляється, частина фондів університетської бібліотеки (як відомо, однієї з найбагатших в Україні, після столичної та Львівської (з фондом близько 2 мільйонів пр.)) були не тільки не каталогізовані, але навіть не інвентаризовані, а лежали мотлохом у підвалі. Тобто, напередодні Перебудови ч...
Читати далі →