Искусство утилизации

Почему незнакомой мне женщине, которая убила и выбросила на мусор собственного ребенка, справедливий черновицкий суд дал 2,5 года тюрьмы? А моему коллеге Олегу Хавичу, который инициировал публичную дискуссию о федерализации Украины — угрожали 15 годами? Я не могу понять, почему в этой стране убийцы и насильники получают меньше, чем общественные активисты и просто случайные прохожие? Насколько я понимаю, утилизировать сограждан — безопаснее, чем отстаивать их личное мнение и свободу?...
Читати далі →

Чи віддали б ви свій голос за Муссоліні? (дуче у Чернівцях)

Люди зазвичай не знають історії. Інакше б вони знали, що історії нема. Є ситуації, які повторюються і повторюються. Хоча приходять завжди у різних шатах, але це ті ж настрої, ті ж прагнення, ті ж помилки, ті ж надії. І від цього повторення досі мало що рятувало. Хіба що глибоке розуміння. Але хто ж опускається до глибини. Ми часто говоримо про фашизм як про моторошне чудовисько, яке неможливо любити, від якого неможливо не відсахнутися. Повторюючи це, ми на жаль, повторюємо тези простоватої п...
Читати далі →

Обличчя «незалежних журналістів»

Коли 18 травня народний депутат з Буковини, висуванець «Народного фронту» Михайло Гаврилюк у приміщенні Верховної Ради побив журналіста — власник ТВА виступив на захист нападника (14:30 хв.). А журналісти ТВА — інцидент замовчали. Перегляньте випуск «Тем дня» за 18 травня: кореспондент телеканалу в парламенті розмовляє з Максимом Бурбаком про Фірташа, Продана, Продан… і Фірташа. Ні слова — про побиття (10:20 хв.). «Незалежні журналісти» його навіть не запитали. А навіщо? Москальськ...
Читати далі →

Ірма і кам'яні очі

Майже документальна історія, заснована на долі чернівецької художниці, яка померла у Чернівцях у шістдесяті роки. Ірма мала рудо-зелені великі очі на вузькому маленькому обличчі. А в лівому оці був собі такий вогник, колись назвала вона його чи то російською, чи українською — психа, так сусіди називали собачку у дворі, яка всіх веселила. Ірма любила малювати той ледь помітний вигин брови, який робив погляд граючим, потойбічним, трохи божевільним. Начебто, ось просто собі жіночка, а ось цей ви...
Читати далі →

Сундук мертвеца

Два простых и понятных тезиса по итогам изложенного в статье «Політичний тандем Папієва—Бурбака»: 1) Максим Бурбак рассчитывает на голоса фракции «Оппозиционного блока» в парламенте для назначения внеочередных выборов Черновицкого городского совета. Без ее 43 голосов (а это половина от фракции «Народного фронта») избирательная кампания может не состояться. 2) «Народному фронту» выгодно участие «Оппозиционного блока» во внеочередных выборах. Во-первых, прямое воплощение «угрозы реванша» быв...
Читати далі →

Скарби у підвалі

У 1986 році працівники бібліотеки Чернівецького (тоді державного) університету добралися до власних підвалів)) Я грішним ділом думав, що радянська влада була страшенно забюрократизованою і все було на обліку. Виявляється, частина фондів університетської бібліотеки (як відомо, однієї з найбагатших в Україні, після столичної та Львівської (з фондом близько 2 мільйонів пр.)) були не тільки не каталогізовані, але навіть не інвентаризовані, а лежали мотлохом у підвалі. Тобто, напередодні Перебудови ч...
Читати далі →

Who are you, Mister Flynn?

   «Отримавши інформацію з достовірного та добре поінформованого джерела з — за меж України (на сході від наших кордонів), яку я доповів певним посадовим особам нашої держави, відповідально заявляю, що Росія використає Крим, як базу для дестабілізації та підпорядкування собі всього Півдня і Сходу України, щоб з’єднатися з Придністров’ям. Військова спецоперація проти нас розпочата! На суверенній українській території, якою є Крим, діють війська спецпризначення Главного развєдуправлєнія (ГРУ) Гєнш...
Читати далі →

Букинист

Це оповідання написав у березні 2013 року. Тоді всі говорили про книгарні, а я чомусь згадав іншого чернівецького букініста. Днями він помер. З цієї нагоди публікую тут: Его птичий профиль мелькает иногда в городе. Он одевается всегда по-советски. А это удивительный стиль, когда человек почти сливается с пространством. Поэтому блеклое пятно его пальто, например, в февральско-мартовской слякоти и не выделишь из городского пейзажа. А если выделишь, то только потому что оно еще серее и бурее. Ко...
Читати далі →

Масонський проект Czernowitz

Розпочати хотілося б з дещо дивного забобону із чернівецької історії. Йдеться про історію зірок Давида, що розташовані на одному з куполів Резиденції. Будь-який чернівецький екскурсовод, коли підводить туристичних роззяв до нашої головної пам'ятки, урочисто сповіщає, що дружба народів у Чернівцях була настільки сильною, а взаємна симпатія різних етносів та релігій сягала таких висот, що чернівецька юдейська громада пожертвувала гроші на резиденцію митрополита. Митрополія же виявилася вишукано вд...
Читати далі →

Пам'ятник Готтесмана

Правила мережі «Вкурсі» забороняють публікувати чужі твори, але, по-перше, це мій переклад, а іншого немає. По-друге, ті ж правила зазначають, що із необхідною преамбулою такі публікації можливі. Це оповідання виходило друком російською мовою. І мене, щоразу, коли воно траплялося на очі — вражало. Належить воно перу колишнього чернівчанина Слави Бакіса, у Чернівцях він відомий був свого часу як засновник кіноклубу, де демонструвалися найкращі зразки світового кінематографу, зараз працює у США ви...
Читати далі →