Чому?

Я навіть й не знаю що б мовила тОбі при зустрічі.Щось дещо холодне, навмисно ласкаве? Цікаво…Лю. Та де ж там? Пустеля стелиться темним рядном.Так коротко. Так незалежно та швидкоплинно було -А в пам'яті врізалось шрамом продовженим в шиї. Чому так? Чому є пусті особисто для тебе, А є аж світи — й не важливо до чого жахливі…Чому так?Бо ж різні до біса, А схожі у чімсь головнім…...
Читати далі →

ВЗАГАЛі

Сентиментальність та безпорадність – це вже як, свого роду, синоніми для мене. Коли я відчуваю – я не здатна організувати себе ВЗАГАЛі. Любов викачує із мене особистість і я стаю чимсь «напів». Це не агресивність і не ніжність – це тривога. Це не тривога і не впевненість – це радше азарт -  а що ж буде далі?...ВЗАГАЛіЦе не про кохання. Це про формування особистості всередині кожного з нас. І про вплив всього-усього на те, ким ми за фактом стаємо.  Не хочу видаватися безглуздою на фоні інших, дор...
Читати далі →