-                     Ще немає аж такої великої біди, – заспокоював власну розтривожену самість. – Ну вбив. І що? Чи мало людей на Землі гине? Є вбивці конкретніші, гірші за мене.Так він простував вулицею, не знаючи куди, бо варіанти уже вичерпались. І заколисував свою й без того напівдохлу совість безперервним бубонінням під ніс.-                     Онопрієнко. Скільки числиться за Онопрієнко? П’ять десятків? І він це робив свідомо. Так, свідомо!Хлопець ніколи не вмів керувати своїм голосом. А...
Читати далі →

— Шофер! — протягує вчителька музики, що пробирається із кінця салону автобуса ближче до водія. — Ви би води трохи вляли, аби пилюка стовпом не стояла. Бо дихати нема вже чим. — Я по шість відер води ляю!!! — одразу зривається на крик водій і не повертаючи голови, в...
Читати далі →