Прогніло что-то в Черновіцком королєвствє...

22 червня. Не спиться від 4 ранку.... гортаю новинну стрічку всіх можливих соцмереж, щоб хоч якось себе увігнати в сон.... … На Акві в дні трауру був двіж повним ходом, мене дивує не стільки поведінка організаторів, тому що ясен пєнь ніхто не буде жертвувати баблом, якби це цинічно не звучало, меркантильний підхід Чернівецького промосвіту вже не вперше ріже очі — хто платить гроші, той і замовляє музику. І всім, хто мутить бізнес, головне — бабулюсічки живих людей. Тим часом фєєрічєскій Черно...
Читати далі →

Стабільно

Шукаю в собі корені депресії, і хмари за вікном цьому сприяють, дощі розклались небом частинами дисперсії, вітри дерева й душі нервово колихають.. Бруківка хвилями дихає під колесами, вузенькі вулички торкаються до ребер, моє терпіння до цього міста стесано, як і моє терпіння стесано до тебе... Вертаюся додому, але ці камбеки, стають нуднішими за сірий дощ в вікні, нема для шлюбу більше небезпеки, коли на сірий дощ спотворюються дні Твої думки блукають у футболі, і ще більш ст...
Читати далі →

Пох.й, поф.г і інші королі сьогодення

Друг був схвильований і нервовий — «Уявляєш моя донечка серед білого дня поверталась додому із школи, а цей виродок схопив її за руку і почав кудись тягнути… вона кричала і виривалась… це ж майже центр міста… їй же 10 рочків… Дякувати Богу, що вирвалась...» — А що люди навколо? — Проходили повз, наче нічого не відбувалося, наче це норма коли маленька дівчинка виривається від рук якогось... Гидко на душі — страх, переломленість і заляканість керують деякими з нас, але більшістю керують п...
Читати далі →

Ніколи не пишу віршів з класичним римуванням, але так відчула. Революційне

000 290 Він мені тихо каже нервовим гортанним голосом Він мені тихо вказує на всіх янголів і серафимів. я ледь навприсядки, трішки навпомацки йду між цих куль, як дитина по сиротинцю. десь відгрівають долоні, торкаючись чужих пальців і кожен світанок дякує, що ніч цю прожили я відмовляюся вірити, чути і бачити, що хтось народив дитину, а вона когось вбила… крізь серце стискаються віхоли й майбутні відлиги цієї зими не лише снігів так багато, а й крові комусь це зовсім байдуже, хтось ї...
Читати далі →

Буденна байдужість. Замальовки до проблеми маргіналізації українського виборця

Українець завжди незадоволений владою. Мало того, що він віками знаходився під гнітом чужої влади, то ще й своя влада завжди не та. Очевидно, що не своя влада за твій добробут дбати не буде, але чому та, яку тебе ніхто не змушував обирати, в кінцевому результаті винна в усіх негараздах українця. ...
Читати далі →

Буденна байдужість

Не так давно ціни на проїзд в маршрутних таксі у Львові зросли з 1,75 до 2 грн. Це був вимушений крок, на яких так не охоче пішла влада під тиском альтиматуму Асоціації перевізників Львівщини. Об’єктивні підстави для цього визріли значно раніше і вже коли влада не здатна була втримати цей п...
Читати далі →