Любовна байка

Я тебе згадую лише тоді, коли в навушниках чи десь поблизу грають куплети Ескамільйо з Кармен. Така дивина, бо ти не маєш нічого спільного із Жоржем Бізе. Навіть більше, я сумніваюся, що ти знаєш точне визначення Опери. Ну крім того, що вочевидь це твій улюблений браузер. Комп'ютерно-ігровий хлопчик. Єдиний чоловік, який мені не дістався, і мабуть, саме тому так зачепив. Навіть плакалося трошки.Спочатку ти називав мене дурнуватою, а потім навіть купив шоколадку. І я продалася за шоколадку. Мілка...
Читати далі →

"Писатель. Начало"

В одно мгновение жития,
Идея стукнула одна,
Когда был голоден как тварь,
А на душе одна тоска была.

Я сел, вот, в кресло, где то там.
Спросите где? Увы не помню я.
Сидел с друзьями, это точно,
но кроме этого не помню них*я.

Но есть одна малейшая де...
Читати далі →

Байка про Квочку і Півня

Пролог   Було зранку це, з обіду. Та і звечора це було. Десь проснулися, десь бігли, Десь і вдома всі вже снули. Хтось загавкає за тином, Хтось замявкає за стогом, А під лавкою з Мартином Вже сопе собака-сторож. Це все діялось на селах, Там, де гомін трав і саду, Там, де ходить ...
Читати далі →