Відкликання депутата за народною ініціативою

Аналіз новели закону «Про місцеві вибори» щодо правових механізмів впровадження імперативного мандатуУ прикінцевих та перехідних положеннях закону «Про місцеві вибори» вперше прописано правовий механізм відкликання депутатів місцевих рад та міських/селищних/сільських голів за народною ініціативою. Іншими словами, ця новела запроваджує в українську політичну практику інституту імперативного мандату.Імперативний мандат – це інститут правової та політичної відповідальності депутата за свою діяльніс...
Читати далі →

Записки цецинського самашедшого-8, або Чому Ігор Жижиян хоче потрапити на тонучий корабель «Рідного міста»

З давніх часів у моряків було надійна прикмета, що у трюмі корабля щось коїться неладне. Щурі якимось дивним чином відчувають, що корабель має потонути і треба рятуватися. Тому як тільки капітан бачив, що щурі втікають він робив останній запис у бортовому журналі, евакуйовував команду і після всіх сідав до рятівної шлюпки. Є навіть приказка: «Першими покидають палубу щурі, останнім – капітан».Поміж людей часто стається саме так як на тонучому кораблі. У чернівецькому політичному тераріумі завше ...
Читати далі →

Могут ли Дюймовочки какать?

Две недели назад Петро Кобевко написал прекрасную статью, где писал о том, что в Черновцах «з'явилася велика брехня». Ее еще Букинфо и Букньюс перепечатали. Речь шла о том, что социологи Нацуниверситета дали РМ (Ридне мисто) полтора процента рейтинга, а социологи Маковецкого 14 процентов. Петр Дмитриевич предлагал после выборов совравшим социологам «сьесть бумагу с опросами». Видно что Маковецкий оказался намного ближе, а университетский опрос чудовищно, просто чудовищно тогда соврал. Но лично у...
Читати далі →

Бажане часто небезпечне

Мені рідко коли цікаво, який результат виборів. Але цього разу дуже цікаво, але не політично, а з точки зору «світоглядної». За моїм прогнозом демократи потерпатиме саме від демократії. Є у мене така теорія. Я її відстежував на кількох історичних прикладах. Хоча може помиляюся. У житті бува дещо змінюється, але дуже не часто. Подивимося. Що дивує, так це високий рейтинг таких «розсудливих» серединчатих благопристойних партій. Хотя люди нині висловлюють свою думку у крайніх виразах))) Мені зда...
Читати далі →

Записки цецинського самашедшого-6, або Як втопиться непотоплюваний сокирянський Козак

Завтра вибори. Нарешті закінчиться божевільня із макулатурною агітацією, прогнилими передвиборчими розкладами, пихатими кандидатами, адміністративним ресурсом, підкупом виборців. А сьогодні день тиші. Його спеціально придумали, щоб люди могли хоча трохи відпочити від того бруду. Але не може в цей день заспокоїтися перефарбована ригівська бандота, яка вже почала мочити своє «повернення у владу». Впевнені вони, що люди забули про їх темні «дєла» і «дєлішки», що не побачать за назвами нових партій ...
Читати далі →

Погляд з Калічанки – 13: Мода на передвиборчу соціологію, або У Чернівцях немає кандидата, який переможе у першому турі

Вчора у почтові скрині я і мої сусіди на Калічанці отримали ось такі папірці із результатами соціологічного дослідження.(Ось посилання на файл https://drive.google.com/file/d/0B9Umt_6XxJcAVS1uSWdjazBiYXM/view?usp=sharing) Почитала, відсканувала, подивилася, з усіх боків порозглядала  і виглядає на те, що це може бути правда. Відкрила Букінфо, а там інше дослідження http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=66764  і вирішила порівняти.  Порівняння звичайно річ невдячна, та ще й перед виб...
Читати далі →

Троха політики: Борщ їден. Тилько баніки ріжні.

НЕ знаю за кого галасувати. От не знаю і фсьо. Всі партії (включаючи ОПблок) дужжжжже лю-б*ют Україну.  Всі — за подолання війни-АТО. Всі — за економіку і файні зарплати. Всі — за високі стандарти життя. Всі — за нові робочі місця. Всі — за клааасні дороги і багато гречки.  В кожній партії є люди і є людиска. В кожній є дураки і романтики. В кожній є кар*єристи. В кожній є наївні ідеалісти, що шось хочут.  В кожній є скоти і сволоти, що хочут нас послати в далеку пішу сексуальну прогу...
Читати далі →

Записки цецинського самашедшого-3, або Як Україну любити в інтересах пропагандистів із Кремля

Гідра московська тому гідрою називається, що одну голову їй зрубаєш, а натомість кілька нових виростає. А як вогнем припечеш, то конає вона помаленьку, але при цьому все ж шукає, кого на місце втрачених поборників «рускава міра» поставити.  Як тільки Росія почала у 2014 році з Україною ворогувати, то активно, наче щось коричневе в ополонці, сплили різні борці за правду і за слов’янське братерство, антифашисти та інші холуї із «п’ятої колони». Обзивали вони себе по-різному. То «Українським виборо...
Читати далі →

Ферзь, який ніколи не стане королем, або Технічний програш команди В. Михайлішина

Довгий час ми ігнорували команду В. Михайлішина через власну переконаність, що це фігура минулої гри. Втім, активність «брудних» технологій його команди «Рідне місто» свідчить про те, що якась роль йому у цій виборчій грі все-таки відведена. Спробуємо розібратися… У шаховій грі часто використовують так-званий прийом «гамбіт» — це жертвування пішака на початковому етапі гри. І саме такою «жертвою» було обрано образ – В. Бешлея. Тут, вочевидь, застосована дуже проста політтехнологія, яку...
Читати далі →

Записки цецинського самашедшого-2, або Як Москва на Буковині «українських патріотів» вирощувала

Людська пам'ять дуже інтересно працює. Кажуть, що доброго ми не згадуємо, а про зле не забуваємо. То неправда, бо по-різному може бути. А от чого в нас не забереш, то того, що пам'ять наша коротка. Саме тому ми можемо сьогодні схвально оцінювати роботу людей, які активно світяться в соцмережах і займаються піаром, дякувати їм за добрі справи, називати їх патріотами. Бо не згадуємо, а звідки ці люди взялися, як вони йшли по життю, з чиєї руки годувалися, на чий караван гавкали. Такою вибірковістю...
Читати далі →