Розбивалась об тебе як хвиля об камінь...

Розбивалась об тебе як хвиля об камінь, сил, розпрощатись з тобою, не вистачало. Закрити двері у минуле я не зуміла, вірити у майбутнє з тобою, було все що я так хотіла. Розбивалась об тебе, коли зі скелі стрибала, ти був моїм морем, моїм океаном. Одне лише я не змогла зрозуміти, Чому так легко мені було в тім океані топитись? Розбивалась об тебе, як птаха об вітер, втікаючи з полону у пошуках волі, та без тебе так важко було на цім світі що хотілось якомога скоріше вернутись у твої д...
Читати далі →