ти так далеко, чуєш? ти. далеко. так.
не відчуваю подиху твого, не бачу очі,
а, може, ти захочеш — прилетить літак,
бо знаєш добре, що я дуже хочу.

ти так далеко, чуєш, ближче ти
стаєш із кожною секундою розмови.
тобі вдається в мене увійти,
о...
Читати далі →

між нами стільки кілометрів, часові пояси,
мільйони парканів та стін товстенних,
та все одно я отримую твої імпульси,
та все одно я тону у словах щоденних.
безліч душевних виступів у переходах
і стільки ж, не менше, пожеж між нами.
ти граєш  у всіх моїх епізод...
Читати далі →

Завтра увечері  У тебе ще буде ранок Знову не перетнемось Або хоча б мимохідь Поміж моїм вечором і твоїм світанням Спіймати дотик Подушечками пальців Крізь телефонну лінію.
Читати далі →