Чорне
Є щось зачароване в стані моєму.Я вірю всьому, але віри не йму у собі.Чаклує щось темне, гримливо-страшеннеУ магії ночі у чарощах дню.Всі люди снуються, як стіни заземніМостами, шляхами, з дверей, через схил…Снують, а не ходять – немає в чом жевріть.То вже не вогонь, навіть дим не летить.Це чарощі, мабуть, якоїсь чаклункиВсе тягне і тягне мене знов туди.У хащі, в ліси, де немає «електро»Там щось гомонить із зі мною в ту мить.Людей геть немає, не повзають кволо.Лиш я, моя думка і вітер п’янкий ....
Читати далі →
Читати далі →