STS – 87: 19 років космічній місії. Окремі маловідомі сторінки

   Час поступово стирає сліди в людській пам’яті: переважно залишаються основні віхи, а багато деталей, нерідко – важливих, губиться, тому покладатися лише на неї не варто. Краще все фіксувати в щоденникових записах, коли у вас є бажання залишити нащадкам особисті свідчення реалій вашої епохи. Я шкодую, що так і заставив себе вести щоденник, адже згадуючи ті чи інші минулі події, особливо в контексті точних дат, можу щось не пригадати… Ці міркування стосуються й конкретного випадку, про який мов...
Читати далі →

І знову – прикрість!

   Прикрість – це коли говорити делікатно, дипломатично. А якщо називати речі своїми іменами, то ганьба й провал найкраще характеризують результат виступу українських спортсменів на Олімпійських іграх 2016 року в Ріо — де — Жанейро (Бразилія). Команда України посіла в загальному медальному заліку 31 (!) місце (2 золоті, 5 срібних і 4 бронзових нагороди – всього 11): найгірший результат за весь період, відколи Україна виступає самостійною командою на літніх Олімпіадах.    Судіть самі, аналізуючи ...
Читати далі →

Про Путіна, Крим і ще дещо

Вже стільки різних версій зявилось про тему Криму і Росії, про можливості нападу Путіна на Україну. Не буду відкидати таку ймовірність. Але чим відрізняється цей маразм російського міністерства правди від інших? Правильно ще більшим маразмом. Не думаю, що для Путіна є раціональна користь від нападу на Україну. По перше — економіка. Крім аграрного сектору і кількох десятків промислових обєктів, які тримаються на ентузіазмі їх працівників, особливо важливих стратегічних обєктів вартих військовом...
Читати далі →

Виставка "Примарна зона" в галереї Дзига

В галереї “Дзига” у Львові відкриється виставка “Примарна зона”, яка розповість про бойові будні бійців 5 батальйону Добровольчого українського корпусу (ДУК ПС) в першій половині 2015 року.  “Примарна зона” — це своєрідний груповий щоденник, фіксація дійсності будь-якими можливими способами (текстом, малюнком, графікою та відео).  Хотілося будь-яким способом зафіксувати все, що відбувалось навколо. Текстом, живописом, графікою, фотографією та відео — усіма можливими способами. Виставка — в...
Читати далі →

Від Революції Гідності до контрреволюції негідників?

                                                                                                                                               Per  aspera  ad  astra                                                                                                                                                                       Сенека    Українці, будьте пильними!   Не давайте себе обводити навколо пальця, як це вже було не раз в нашій новітній історії після 1991 року під час різних виборчих к...
Читати далі →

«На золотому ганку сиділи...» (Кому війна, а кому... вибори)

Якби я, як пушкінський цар Гвідон, міг перетворитися на муху і полетіти до високих кабінетів… Я би підслухав розмови наших керманичів і очільників і переказав читачам. Бо наївні читачі – «громада», «народ», «електорат» — мабуть, щиро вірять, що розмови «вождів» у неприступних кабінетах мають стосуватися, наприклад, розбитих українських (буковинських) доріг, низьких середніх зарплат, повальної корупції (від районних поліклінік до національних вузів), запасів палива напередодні майбутньої складної...
Читати далі →

Із серії DONBASS

9 світлин
Термінал художник Валерій Пузік серія DONBASS
image
Про бойові дії писати не буду. Зараз просто малюю. Власне ось: кілька робіт із серії DONBASS. 

Заради українського майбутнього!

                                З літа 2014 року, в розпал АТО (фактично війни, яку Росія веде проти України, про що йдеться у моїх публікаціях «Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв…» та «Подякуймо Путіну…»), Міжнародний кадровий портал HeadHunter, працюючи задля впевненості українських людей у завтрашньому дні, надавав допомогу волонтерам, сприяв у працевлаштуванні демобілізованих воїнів і колишніх полонених та отриманні ними додаткового навчання, консультував їх, створював ре...
Читати далі →

моя мрія - Україна і розпад Росії

Декілька років тому, я мріяла про те, що я закінчу університет, буду журналістом, матиму коханого, а згодом сім«ю, займатимусь улюбленою справою і житиму у спокійній державі, де крім заказушних мітингів нічого не відбувається… Я і подумати не могла, що в свої молоді роки, я переживу Революцію справжню із кров»ю та жертвами і моя і без того ранима душа буде розриватись від болю за свою Батьківщну, яку рватиме на шматки Росія… Для мене тоді, як для спортсменки, яка боролась за Україну та захищала ...
Читати далі →

R.I.P.

Сьогодні ховатимуть світлого і доброго хлопця, люблячого батька, мого однокласника, Загребельного Степана, котрий загинув 12 червня в зоні АТО, захищаючи нас із вами. Йому було 26. У нього залишилась дружина і 9-місячне маля. Найменше, що я можу зробити – розповісти про нього, аби кожен відчув, що це не абстрактна смерть десь там, вона стосується всіх, вона реальна і жорстока, і забирає найкращих. НАЙКРАЩИХ, чуєте? Ми вчилися з 1-го по 9 клас разом, і світлішої дитини годі було й шукати. Ми нази...
Читати далі →