Побачити Україну

Пам’ятаєте оповідання Антона-Павловича Чехова «Людина в футлярі», де головний герой боявся реальності й ховався в стінах свого власного світу? Так це про життя типового українця. Тільки тут він не те, щоб боїться реальності, просто довгий час вона була йому не цікава.В студентські роки ми з подругами придумали гру, за правилами якої група знайомих людей запирається в кімнаті без світла, без вікна, без телевізора, музики і жодних умов для комфорту, тільки з їжею і водою. Експеримент мав тривати т...
Читати далі →

Про журналістку Ксеню

Поношені джинси, сестринський піджак незрозумілого кольору, чобітки з потертими носами, що вийшли з моди рік чи два назад, невпевнені, але швидкі кроки, трохи переляканий погляд, холодні руки і мурашки всередині. Це Ксеня йде влаштовуватися на роботу журналісткою. Школа позаду, в руках диплом магістра, а попереду напівтемний коридор, якісь кам’яні стіни, сходи, знову коридор. Телефон трохи тремтить у холодній руці. Ксеня набирає номер, гудок, чує як звучить її власний тихий голос: «Доброго дня! ...
Читати далі →

Я прошу тебе не плач цієї ночі

Я прошу тебе не плач цієї ночі
Хоч раз всміхнися щиро ти мені
Бо не побачу вже тебе у цьому році
Мені хоча б зустрітись раз в віки

Читати далі →

За лаштунками війни

Курт Воннегут написав чудовий роман — «Бійня номер п'ять». Роман давно числився у моєму списку книг, які я планувала прочитати, і ось ми мали його читати ще й на пару з літератури. Отож, я вбила одразу двох зайців, чим я дуже задоволена. Отже, про «Бійню...»! Це антивоєнний твір, сповнений жахливими реаліями війни. Сказати, що я не знала, що таке війна, що вона за собою несе, я не можу, бо на сьогоднішній день це слово майже не сходить з вуст кожного з нас. Війна – це зло, це біль, це смерть… Са...
Читати далі →

Ситуація в країні та що я про це думаю

Всем привет! Итак, это снова я. Сегодня я бы хотела вас удивить: я буду говорить не о любви, ненависти, предательстве или о чем я там обычно пишу, сегодня я буду писать о той ситуации, которая не оставляет равнодушным никого в нашей стране. Да-да, я буду говорить об АТО. Возможно, эта тема потеряла свою остроту, но это только так кажется. Свое небольшое Ессе-размышление-поучение мне бы хотелось начать с развеивания нескольких стандартных стереотипов. Во-первых, я, жительница Донбасса, и я -  (сл...
Читати далі →

Расплата за неусвоенный урок

Довольно часто доводилось слышать мнение, что Крым был анексирован и началась война на Донбассе из-за того, что случился Майдан. Люди быстро забыли о закатанных Россией «пробных шариках» в виде Тузлы-2002 и Грузии-2008. Нынешняя война началась для большинства как гром среди ясного неба. Но для обывателя это простительно. Не могут все быть великими аналитиками и стратегами у себя на кухне. А что же наши «элиты»? Разве не знали? Или не хотели знать? Бескрайний интернет хранит множество статей с п...
Читати далі →

Припиніть спекуляції!

   Директор департаменту комунікацій Міжнародного валютного фонду (МВФ) Джері Райс на прес-брифінгу у Вашингтоні 05 лютого 2015 року зазначив, що наявність військового конфлікту на сході України (мова йде про ситуацію на Донбасі) не є перешкодою для роботи місії МВФ у контексті обговорення нової програми фінансової допомоги Україні. «МВФ працює у складних ситуаціях, напружених ситуаціях, навіть у ситуаціях конфлікту. Це не є рідкісним явищем. Це те, що МВФ робив протягом 70 років», – зазначив Дж...
Читати далі →

Подякуймо Путіну...

                                                                                           Незалежність України є…                                                                                           ключем до миру в Європі.                                                                                                                  Іван Пулюй                                          За те, що показав світові справжню Росію.   За те, що зняв з Росії фальшиву маску привітності, під якою...
Читати далі →

Вона приходить стомлено в цей світ....

Вона приходить стомлено в цей світ,Неначе дорослі ходять на роботу,А вдома на неї теж чекає кіт,Чекає на молоко і на турботу. Кидає на стілець свій халат в ромашках,Пухнасті тапочки лишає на порозі,І наостанок чомусь зітхає важко,Старече серце стискається в тривозі. Уже не ті літа, щоб важко працювати,Не ті літа, щоб бігати за молодими,Яких останнім часом так багато,Що їх життя складає  до могили Старим плащем, побитим міллю,Вона ще теплі душі накриває,Веде з собою і аж до божевілля,Її смертельн...
Читати далі →