Хочешь заглянуть в будущее - оглянись в прошлое

Что-то мистическое есть в исторических датах. События столетней давности причудливым образом повторяются в наши дни.5 января 1905 года — начало Первой русской революции – спустя без месяца 100 лет в ноябре 2004 года началась Оранжевая революция на просторах бывшей Российской империи.1912 год – крушение «Титаника» — спустя 100 лет, в 2012 году затонул крупнейший в мире пассажирский лайнер «Конкордия».1914 год – начало Первой мировой войны – спустя 100 лет началась война на Донбассе (некоторые при...
Читати далі →

Р.А.

Рома ніколи не був для мене Ромою. Завжди лише Атаманюком. Вперше я зустріла його в таборі, на «Січі». Мені було шістнадцять. І я завжди його боялася. Він був таким суворим, але завжди дуже справедливим. А якось ми їхали в Крути на День пам'яті і Атаманюк розповідав про навчання, про те, як вчить англійську, про сім'ю… Якось в лісі в новорічну ніч питав мене про Чернівці і чи тут гарно… Ми не були друзями, швидше товаришами. Я надзвичайно його поважала. Так сильно, наскільки це лише можливо. Від...
Читати далі →

Автобіографічний опус про мистецтво та війну

Цього дня я по-іншому відчула, що таке війна. До того, звісно, тисячі смертей, друзі в АТО, смерті знайомих, смерті знайомих знайомих. Батько, який ходить на всі поховання солдат, що привозять у закритих трунах і я, яка намагається триматися і допомагати.Коли змінюється погода, в моїй голові теж тоді щось змінюється, я стаю бліда, наче церковна свічка Й погано розумію реальність. Реальність для мене стає якось надто тихою. Весною не розумію й погоду, то вдягаюся надто тепло, то змерзаю, але бачу...
Читати далі →

ОУН. Піски. Війна на два фронти

Зранку пролунав телефонний дзвінок від Артура Назарова – журналіста з яким познайомився ще в Будинку профспілок на Майдані. — Нас оточили військові без розпізнавальних знаків у масках. Вимагають від ОУН скласти зброю і покинути Піски. Вже другий день криють артилерією сєпари. У нас троє трьохсотих, один з них тяжкий, — схвильовано говорить він. — Чим я можу допомогти? – кричу йому в трубку, намагаючись прокричати перешкоди у зв'язку. — Напиши про це хоча б у Facebook.На цьому дзвінок обірвався, ...
Читати далі →

Побачити Україну

Пам’ятаєте оповідання Антона-Павловича Чехова «Людина в футлярі», де головний герой боявся реальності й ховався в стінах свого власного світу? Так це про життя типового українця. Тільки тут він не те, щоб боїться реальності, просто довгий час вона була йому не цікава.В студентські роки ми з подругами придумали гру, за правилами якої група знайомих людей запирається в кімнаті без світла, без вікна, без телевізора, музики і жодних умов для комфорту, тільки з їжею і водою. Експеримент мав тривати т...
Читати далі →

Про журналістку Ксеню

Поношені джинси, сестринський піджак незрозумілого кольору, чобітки з потертими носами, що вийшли з моди рік чи два назад, невпевнені, але швидкі кроки, трохи переляканий погляд, холодні руки і мурашки всередині. Це Ксеня йде влаштовуватися на роботу журналісткою. Школа позаду, в руках диплом магістра, а попереду напівтемний коридор, якісь кам’яні стіни, сходи, знову коридор. Телефон трохи тремтить у холодній руці. Ксеня набирає номер, гудок, чує як звучить її власний тихий голос: «Доброго дня! ...
Читати далі →

Я прошу тебе не плач цієї ночі

Я прошу тебе не плач цієї ночі
Хоч раз всміхнися щиро ти мені
Бо не побачу вже тебе у цьому році
Мені хоча б зустрітись раз в віки

Читати далі →

За лаштунками війни

Курт Воннегут написав чудовий роман — «Бійня номер п'ять». Роман давно числився у моєму списку книг, які я планувала прочитати, і ось ми мали його читати ще й на пару з літератури. Отож, я вбила одразу двох зайців, чим я дуже задоволена. Отже, про «Бійню...»! Це антивоєнний твір, сповнений жахливими реаліями війни. Сказати, що я не знала, що таке війна, що вона за собою несе, я не можу, бо на сьогоднішній день це слово майже не сходить з вуст кожного з нас. Війна – це зло, це біль, це смерть… Са...
Читати далі →

Ситуація в країні та що я про це думаю

Всем привет! Итак, это снова я. Сегодня я бы хотела вас удивить: я буду говорить не о любви, ненависти, предательстве или о чем я там обычно пишу, сегодня я буду писать о той ситуации, которая не оставляет равнодушным никого в нашей стране. Да-да, я буду говорить об АТО. Возможно, эта тема потеряла свою остроту, но это только так кажется. Свое небольшое Ессе-размышление-поучение мне бы хотелось начать с развеивания нескольких стандартных стереотипов. Во-первых, я, жительница Донбасса, и я -  (сл...
Читати далі →

Расплата за неусвоенный урок

Довольно часто доводилось слышать мнение, что Крым был анексирован и началась война на Донбассе из-за того, что случился Майдан. Люди быстро забыли о закатанных Россией «пробных шариках» в виде Тузлы-2002 и Грузии-2008. Нынешняя война началась для большинства как гром среди ясного неба. Но для обывателя это простительно. Не могут все быть великими аналитиками и стратегами у себя на кухне. А что же наши «элиты»? Разве не знали? Или не хотели знать? Бескрайний интернет хранит множество статей с п...
Читати далі →