Дамські керунки

Цей світ летить під три чорти, Керований чоловіками, Горять міста, горять мости,           А що було б, якщо би ним керували дами? Хтось скаже, що прискорився б цей рух У напрямку до сковорідки пекла, Під керівництвом жіночих ніжних рук. То й що? Зате було би всім нам дуже й дуже тепло!А теплота в стосунках – це ж бо головне Дипломатично вирішувались б усі питання, Бо територія і нафта – діло наживне, Ну а фінанси й золото – то вобше останнє… Посварені країни б помирились За чашеч...
Читати далі →

Наш вибір

Все навколо затихлоВ німому питанніЧи то так потрібно,Чи хтось забагає. Чи ми підкоримосяНашим бажанням.Чи може чиїмосьЧужим злодіянням. Не варто шукатиТепер, хто винуватий.Не варто стоятиУ тихій задумі. От зараз вершитьсяНаше майбутнє.От зараз вирішуютьЯк будемо жити. Чи то в країніЧи у нашому домі.Все вимагаєНашого втручання. Бо без нас порішаютьІ без нас докажуть.А жити і терпітиТе, потім лиш нам. Не дайте комусьЗа вас долю вибирати.Не дайте комусьЗа вас проживати. Все те, що накресленоНа ваш...
Читати далі →

Ти є

А чи можливо тобою напиватись, метеликів повіки розбудити, і як в траву зелену розігнатись стрибнути…й всю печаль втопити?І губ твоїх шовкові перламутри, У себе спомином залишу на плечі, Де душі наші в стані Камасутри Печуть для нас весільні калачіСтрічати із тобою перший промінь, Зі школи неслухняних малюків, І молодості радісний відгомін, В холодній хвилі сивих волосківНа крАю світу, тримаючись за руки, На краю перехрестя двох життів, Пережену останні серця стуки, Щоб ти мене почув...
Читати далі →

У покинутой церкви

Дуже старий мій вірш. Ще радянський. Тоді церкви любили використовувавти під склади, або ще щось господарське, або музеї. Тим не менш вони навіювали зовсім негосподарські думки. Проходит дождь И мокрые ступени Дождем омыты. Я стою укрытый. У входа в церковь Выщербленный ангел Так стар, что кажется Века померкли Пытаясь выкрошить И сгладить этот камень И глядя на него, вдруг понимаю, Здесь место, где все время ожидали, Что все пройдет и люди по брусчатке Отправятся, сменивши ожид...
Читати далі →

Что для вас мелодия?

А что для вас мелодия?Просто сочетание нот,Просто звуки из пиано,Или тонкий слог.  А может это песня,Сочетание правильных слов,Или на конверте нарисованныйНотный стол.  Что для вас мелодия?Когда она звучитЧто ваше сердце,Тогда вам говорит?  Плачет или смеется,Стихами говорит?Или сильно-сильно бьетсяИ из груди кричит.  А вдруг она ликуетМузыку эту услыхав,Оно ведь не балуетОно себе танцует. Так что для вас мелодия?Что значит это сочетание нот?  ...
Читати далі →

Пара обуви

Откровенно говоря, мы с тобой всего лишь параобуви. Где-то пройдут, конечно, дожди,сопрягая асфальт с воздухом,превращая окаменелости подошвенных следовв неиспаряющиеся лужи.И каждая обретет имя,разрастется на глазах,задрожит беспокойно, как желе в холодильнике,оставляя сладкое или горькое послевкусие.Мы идем, выверяя каждое движение,но всегда в потемках, с опасностью наступитьна что-либо скользкое(например, на хвост Уробороса).И каждый шаг бесконечной тревогизаканчивается мозольной мыслью,что, ...
Читати далі →

Мрії

Мрія має пташині крила, Які бережуть її від зла. Мрія може бути нестримна, Але точно — вона не сама. Мрію можна загубити І невдовзі знайти. Мрію можна не втілити, Але в серці зберегти. Наші мрії то є крила, Які несуть нас по життю. Вони надають нам силу, Щоб з серця вигнати пітьму....
Читати далі →

Где-то

Ты где-то далеко.Я может тебя еще не знаю.А может давно по тебе сгораюИ найти взглядом пытаюсь. Ты где-то далеко.Меня возможно не знаешь,Не веришь в чудеса и семью,Но высматриваешь кого-то. Ты где-то далеко.Я сижу на кухне с кружкойТерпкого, сладкого чая в руках,И мечтаю о совместных вечерах. Ты где-то далеко.Засыпаешь под звуки скрипки,Видишь красочные сныИ ждешь какой-то интрижки. Ты где-то далеко.Хотя нет ты все же рядом,Так близко что рукой подать.Смеешься одним лишь взглядом....
Читати далі →

Розбивалась об тебе як хвиля об камінь...

Розбивалась об тебе як хвиля об камінь, сил, розпрощатись з тобою, не вистачало. Закрити двері у минуле я не зуміла, вірити у майбутнє з тобою, було все що я так хотіла. Розбивалась об тебе, коли зі скелі стрибала, ти був моїм морем, моїм океаном. Одне лише я не змогла зрозуміти, Чому так легко мені було в тім океані топитись? Розбивалась об тебе, як птаха об вітер, втікаючи з полону у пошуках волі, та без тебе так важко було на цім світі що хотілось якомога скоріше вернутись у твої д...
Читати далі →