Мандрівки 2016 року (фото)

Рівно рік я не веду блог, за увесь цей час я написав один допис. Спочатку думав, що немає часу, чи лінь, а потім зрозумів, що це щось інше. Раніше я намагався усім розповісти про ті чудові місця де я побував, і ті емоції які пережив, намагався поділитись шматочком Карпат, щоб люди бачили, що вихід завжди є.Але згодом гори настільки глибоко увійшли в моє життя, що ці відчуття стали чимось особистим та інтимним, і відкривати їх на широкий загал я вже не готовий. Декілька разів я пробував писати ба...
Читати далі →

Акумулятори душі

Вже вдруге цього року я потрапив у сіро-зелений кам’яний світ Ґорґан. А лише місяць тому на спуску з Синяка я розповідав, що мастив те каміння і стрибки по ним, попутно жаліючи свій гомілкостоп. Та ось я на полонині Рущина востаннє дивлюсь на мапу, і навіть трохи переоцінюючи свої можливості вирішую «збігати» на три найвищі вершини Ґорґан, — Малу Сивулю (1818), Велику Сивулю (1836) та Ігровець (1804) і повернутись назад. Добре, що в той момент я не знав, що мені потрібно пройти маршрут довжиною...
Читати далі →

Хочу в гори!

«Хочу в гойи, хочу в гойи, не хочу поїзь», невпинно повторювала дворічна Катруся в ранішньому дизельному потязі до Коломиї. Я заздрив їй, адже свій перший більш менш серйозний похід в Карпати я реалізував лише після 30. А вона на в свої 2 рочки була навіть вище за мене, підкоривши гору Пруташ в Чорногорії, яка більш ніж на 300 метрів вища за нашу Говерлу. Що так тягне її в гори вже зараз, які в неї відчуття, як вона все бачить? Ці питання крутились в моїй голові усю дорогу, тож я вирішив спробу...
Читати далі →

Карпатський стриптиз на горі Під Берда

Вже вийшовши з дизелю на станції Вороненко, одразу розумієш, що потрапив туди куди потрібно. Абсолютну тишу і спокій порушує лише спів пташок та вітер зі смаком свіжоскошеної трави.Потяг швидко зникає у тунелі перетинаючи межу Івано-Франківської та Закарпатської областей, а ми через край села рухаємось в гору. На підйомі, коли зупиняюсь на перепочинок, я завжди обертаюсь, аби бачити те скільки пройшов і гарні краєвиди, це надихає і далі йдеш ще жвавіше не звертаючи уваги на кут підйому.Одразу ж ...
Читати далі →