«Хочу в гойи, хочу в гойи, не хочу поїзь», невпинно повторювала дворічна Катруся в ранішньому дизельному потязі до Коломиї. Я заздрив їй, адже свій перший більш менш серйозний похід в Карпати я реалізував лише після 30. А вона на в свої 2 рочки була навіть вище за мене, підкоривши гору Пруташ в Чорногорії, яка більш ніж на 300 метрів вища за нашу Говерлу. Що так тягне її в гори вже зараз, які в неї відчуття, як вона все бачить? Ці питання крутились в моїй голові усю дорогу, тож я вирішив спробу...
Читати далі →

Світанок. Не знаю точно походження цього слова, але у мене завжди складалась асоціація, що це «танок світла». Хто бачив світанок у горах, той, певно, зрозуміє чому. Горизонт тане у рожевому кольорі з нетерпінням очікуючи появи розпеченої зірки і вона не змушує себе чекати, проявляючи свою пунктуальність. Кожен схід сонця як народження нового життя. Стоячи на вершині гори і дивлячись на те як розпечене жовте кружельце обережно виринає із-за гір, розумієш, що у тебе є цілий день, ціле життя до з...
Читати далі →