«На золотому ганку сиділи...» (Кому війна, а кому... вибори)

Якби я, як пушкінський цар Гвідон, міг перетворитися на муху і полетіти до високих кабінетів… Я би підслухав розмови наших керманичів і очільників і переказав читачам. Бо наївні читачі – «громада», «народ», «електорат» — мабуть, щиро вірять, що розмови «вождів» у неприступних кабінетах мають стосуватися, наприклад, розбитих українських (буковинських) доріг, низьких середніх зарплат, повальної корупції (від районних поліклінік до національних вузів), запасів палива напередодні майбутньої складної...
Читати далі →

Новая метла из старых прутьев

Мысль, как-то высказанная мною в блоге, что это не их (политиков) революция, нашла своё очередное подтверждение. Никакой революции, судя по всему, в их головах не произошло, да и не планировалось. Пишу эти строки под впечатлением о назначении Михаила Романива главой Черновицкой ОГА. Кадровые решения новой власти наводят на мысль о том, что вчерашняя оппозиция – это реинкарнация старой власти. Читая новости об очередном назначении, каждый раз невольно вскрикиваешь: «Ба, знакомые всё лица!». Тех...
Читати далі →