Трави колишут — думку скобочут...
Трави колишут - думку скобочут,
Сєду на камінь - плакати хочу...
Зірочко, тихо - потемок чую,
І не питайси, чо я баную.
Зірка не пустит - променем гладит:
«Дівочко, виплач - легше ті стане»...
А далі ранок - дихають роси...
Сплакала гнів я, не маю...
Читати далі →
Сєду на камінь - плакати хочу...
Зірочко, тихо - потемок чую,
І не питайси, чо я баную.
Зірка не пустит - променем гладит:
«Дівочко, виплач - легше ті стане»...
А далі ранок - дихають роси...
Сплакала гнів я, не маю...
Читати далі →