Пір'їна

Назад собі, прошу запхайся, будяк у серці, що зійшов, кричав мій розум -«Вимітайся!!», коли ти в дім мій увійшов... Прийшов, наче як додому, з цупких обіймів мене вкрав, прийшов наче по новому, та по старому обійняв. Нічо не просиш, непотрібно, за плечі трусиш-«Прокидайся!», «Вставай, борися, мила, рідна Живи, наплюй на всіх, всміхайся»! Ні, ти не хранитель, очі хтиві, і кожне слово має інший зміст, це моя перевірочка на вшивість, це перевірка на душевний вміст.. Мабуть,...
Читати далі →