Пір'їна
Назад собі, прошу запхайся,
будяк у серці, що зійшов,
кричав мій розум -«Вимітайся!!»,
коли ти в дім мій увійшов...
Прийшов, наче як додому,
з цупких обіймів мене вкрав,
прийшов наче по новому,
та по старому обійняв.
Нічо не просиш, непотрібно,
за плечі трусиш-«Прокидайся!»,
«Вставай, борися, мила, рідна
Живи, наплюй на всіх, всміхайся»!
Ні, ти не хранитель, очі хтиві,
і кожне слово має інший зміст,
це моя перевірочка на вшивість,
це перевірка на душевний вміст..
Мабуть,...
Читати далі →
Читати далі →