Христос родився!                                                                                                                                                         Славімо його!                                                                                                                       Різдв’яне привітання у християн.                    ...
Читати далі →

-         Що буває зі стаканчиками?-         Вони потрапляють в руки до хороших людей, їх наповнюють ароматною кавою з ваніллю чи карамеллю, а густа молочна пінка лоскоче тобі щічки, кажуть що це приємно. Тебе несуть високо над землею, гріють руками, цілують.-         А потім?-         А потім викидають у смітник.-         Чому?-         Тому що люди такі, на жаль, такі. Вони користуються тобою, а коли ти їм не потрібен викидають у смітник. З нього тебе забере інша людина, яка вкине до ще більшо...
Читати далі →

Жила-була собі Птаха. Вона була дуже добра. Завжди повторювала: «Я — остання буква в алфавіті». Птаха допомагала всім, кому могла і навіть тим, кому не могла. Вона шукала Зерно і віддавала його іншим, виявляла Пастки і попереджала про небезпеку, врешті, Вона навіть приймала інших птахів у своє гніздо, адже місця вистачить усім! Якось до неї прилетів Горобчик:  — В тебе дуже ніжний і теплий пух, дай мені його, щоб облаштувати гніздо. Птаха радо висмикнула трішки пуху, найм*якшого і найтеплі...
Читати далі →

                                                                                  Мое чувство по отношению к России –                                                                                   это безграничная ненависть.                                                                                   Ненависть ко всей стране,                                                                                   включая царский период.                                                       ...
Читати далі →

Моя рухливість думок най, така: «Все видалить сміло» — на потім — Добро навіка. Моя рухливіть думок шалена така — У записи миті бридкі, що стирала добрА й щира пам'ять. Най, серце турботливе ніжне та надхистке, Що вміє любити, прощати і бути чесним, Нехай, не простить кам'яного і грубого тла, Що в серці людини іншой було примерзле Нехай, не простить зради духу і гноблення ввіч, І най, закарбує огиду, котру відчувало в ті миті. Моя рухливість думок тепера єдина в мені щемить — На зло — лише ...
Читати далі →

Останнім часом в інтернеті все частіше можна побачити різноманітні заклики допомагати один одному, бути добрими і т.д. Та чи буває так, що доброти забагато? Адже все, що занадто, зазвичай шкідливо. Я зараз в Кишиневі. Волонтер у дитячому таборі, який почнеться лише завтра. Чотири дні я відпочивала і насолоджувалася життям. У мене все частіше складається враження, що я не працювати приїхала, а на курорт. Працівники організації, інші волонтери, монахині, охоронець і навіть таксисти до мене супе...
Читати далі →

Як часто ви плачете від щастя? Від приємного та теплого спогаду? Просто від того, що до вас хтось звернувся з повною тепла душею? У гаммі світових почуттів, мабуть, не існує такого кольору — кольору добра та правдивості. На мою думку, кожен  із нас має вселюдське право на те, аби обирати колір до власного смаку. Тремтливо рожевий, ніжно-бузковий, яскраво червоний? Безліч, різноманіття,  край кольорів! Для мене ж, особисто, — це помаранчевий, злегка градуючий до коричневого. Теплий, ласкавий ...
Читати далі →

                                                                                                                                                    Краще осла поганяти,                                                                                                           ніж з дурнем дискутувати.                                                                                                                                             Сократ    Питання, як питання… Нічого особливого. Звісн...
Читати далі →

                                             Так, так, незвідане нас заворожує, кличе і змушує пришвидшено битися ті серця, які справді є неспокійними, небайдужими та відкритими до пізнання нового.    Саме завдяки таким серцям людство прагнуло збагнути таємниці оточуючого світу, підкорити земні вершини, опуститися на дно темних океанських глибин, піднятися в блакитний повітряний простір, проникнути в космічну далечінь.    Саме такі серця, кмітливий розум і бажання незвідане зробити розвідан...
Читати далі →