Чи варто ділитися правдою?

«Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже» Народна мудрість         Мудрість мудрістю, але… З цього приводу вичитав ще одну цікаву річ у книзі В. Л. Лєві «Искусство быть другим». Коли людина говорить правду то це потрійна відповідальність: за себе, за цю правду та за людину якій Ви її розкриваєте. На мій погляд цієї позиції повинна дотримуватися кожна мудра людина. Для себе зробив висновок: «якщо Ваш рівень свідомості дозволяє бачити чиїсь особисті недоліки, проблеми – то це не означ...
Читати далі →

Незвичайні будівлі України. Топ 45

Неодноразово читав про незвичайні будинки Європи і Америки, знайшов навіть декілька непоганих статей про непересічні споруди росії та совка, але про незвичайні будівлі України відомо мало. Дім — стіна, дім з химерами, будинок — корабель — ось і все, що пишуть в інтернеті з цієї теми. Тому глобально вивчивши дане питання вирішив написати цю статтю Незвичайні будівлі України. Топ 45 45. Ресторан Поплавок. Дніпропетровськ 44. Церква — цистерна. Село Переходи.  Для створення церкви викорис...
Читати далі →

Лист до батьків, до коханого, до друга. До найрідніших людей

Минулось літо. Сьогодні 22-е, але за вікном вже почався період відмирання. Ми всі живемо за періодами, за певним відліком, і всі відмирають, як рослинки, у котрих закінчився час до життя. Кожному свій, звичайно… але відміряло це створіння всім без винятку. Це створіння не має обличчя – воно має відчуття, котре розносить всіма усюдами, скрізь. Єдине що – не всі правильно трактують передчуття смерті. І справа тут не у чийсь окремій смерті, бо помирають всі – справа у інших. За «Інших» якраз і бо...
Читати далі →

Подругам...

Рядки безглузді скопом в голові, Єдині ви, хто вміє їх прибрати, Коли горю вкусити й цілувати, Ви – мої козирі, заховані у рукаві… Чому Ви так далеко обидві? Мені думок розумних так не вистачає, Втирання сліз, на кухні балачок, Збираю жменю болю в кулачок, І знову вас у вікна виглядаю, Дівчата мої, я вас так чекаю!!! У нашім місті купу снігу намело, І я в нім грузну, наче у болоті, По вухах у турботах і роботі, Лиш іноді від смс тепло, Лікує моє зламане крило… Можливо, десь...
Читати далі →

Всі мужики козли?О_о

Я, мабуть, найщасливіша жінка на світі. Вже років 6 я не вживаю такої фрази як «Всі чоловіки КАзли!!! І ідіоти». Біля мене найкращі чоловіки, коли я хворію вони приходять купами до мене в лікарню, вони здійснюють мої маленькі мрії, дарують квіти просто так, мої чарівники. У найближчому оточенні — хлопці, які здатні на великі вчинки заради жінки, не заради її вагіни, на чому я наголошую, а заради її душі. Виховані, мужні, турботливі, цікаві, бажаючі робити все для щастя своїх половинок. А дівчат...
Читати далі →

Дружба-гадюка

Я ніби кава в чашку розливаюсь, гарячим трунком з присмаком гірким, тебе маню, тобою обпікаюсь, і як горох об стіни — збиті кулаки... Приходиш серед ночі весь у ранах, за ліками і спокоєм в душі, та тільки за вікном блищить світанок ти знов несешся вітром по Землі... Скажи мені, що значить ця розлука? Що значить друзі, що коханцями були? Ця дружба наче та гадюка, на шиї й грудях залиша сліди Слухняно двері зачиняю і сумую, шліфую свою честь небездоганну, кохання дружбою в нар...
Читати далі →

Кохання

Кохання... Маленьке, звичайне слово, яке вбиває та милує, дарує та відбирає... Це сміх та сльози, радість та журба. Це те що в одну мить спалахує наче іскорка в мозку, поступово по тілу спускається вниз вражаючи серце... Це те від чого не хочеться думати, те від чого все валиться з рук... Це - ЖИТТЯ...
Читати далі →

Дружба

В кожного в житті бував момент
в якому всі втрачають віру
І найближчі друзі покидають нас
Вони ідуть лишаючи лиш недовіру

Вони не скажуть навіть тих банальних слів
Прощай, пробач, іти мені не слід
Колись вони ще зірвуть свій плід
Та тепер втікуючи лишили за с...
Читати далі →

Хто ми насправді?

Враження про людину складається поступово, по мірі того, наскільки добре ми її знаємо. Моє перше враження про людей майже завжди хибне. Я ніколи не знаю, чого очікувати і довіряю не тим. Часто ідеалізую людей, а потім бідкаюся, що так помилялася. Кажуть, не можна створювати собі чийсь образ, очікува...
Читати далі →

“...Ти не при собі, Ти... в літературі” Пауль Целан


Бахман Інгеборг – Целан Пауль. Пора серця. Листування / Бахман Інгеборг – Целан Пауль. – Чернівці. – Книги ХХІ, 2012. – 416 с.                                       &nb...
Читати далі →