"Далекі і близькі" Володимира Єрмоленка

     Із письмом Володимира Єрмоленка я познайомилась декілька років назад, прочитала тоді його роман «Ловець океану: історія Одіссея». Зробила навіть літературну зустріч біля Маяка на Пруті за цим текстом, так він мене зачепив, але обговорити його не вдалось, бо вже тоді намітилась тенденція, що більше приходять слухати, ніж говорити. Хоча по-своєму було цікаво розповісти про Одіссея як образ загалом. Зараз, якщо я пригадуватиму цей роман, залишиться не так сюжет чи чіткі персонажі, більше внутр...
Читати далі →

Похвала читачеві

Втекти від реальності у літературу (поезію та прозу) можна будь-де й будь-коли. Хтось робить це у вагоні потягу, вмостившись якомога зручніше на тимчасово своєму місці і ретельно гортаючи сторінки, мабуть, щойно купленого детективу в м'якій палітурці. Хтось замість гуркоту коліс обирає лампову атмосферу сільської веранди разом з, наприклад, «Віднесеними вітром» і чашкою зеленого чаю. Хтось у ранковій суєті, бажаючи відокремити себе від тимчасових мешканців вагона метро, вмикає свою електронну кн...
Читати далі →

Квиток у дитинство

У загальновизнаному (частково клішованому) сенсі, митець відрізняється від вченого абстрактністю та емоційністю свого мислення. І в такому разі, емоція – це протиотрута від фактів, найпотужніший спосіб усунути або максимально віддалитися від причинно-наслідкового зв’язку й дати волю фантазії. Народжуючись, ми сприймаємо світ як місце, в якому немає таких понять як гроші, відповідальність, робота, війна, нещасливе кохання, кредит тощо, але згодом ці поняття поступово вкрапляються в наше життя і д...
Читати далі →

Палата №6 - куди приводять мрії?

Одразу відповім – мрії приводять у палату №6. Звісно, мріяти — це заняття дуже навіть благородне, проте мрії ніколи не повинні розходитися з практикою, як слово з ділом. Ітиметься про Чехова і про його безсмертну «Палату №6». Написана ще в далекому і бородатому 1892 році, ця повість не втрачає своєї актуальності (якою шаблонною не здавалася б ця фраза), оскільки мова у ній іде не про миттєві, матеріальні речі, а про речі духовні, про проблему особистості, соціальної адаптації та волі до вчинку. ...
Читати далі →

Система - отрута для особистості

«Вчера был царь и были рабы, сегодня –нет царя, но остались рабы, завтра будут только цари. Мы идем во имя завтрашнего свободного человека — царя. Мы пережили эпоху подавления масс; мы переживаем эпоху подавления личности во имя масс; завтра — принесет освобождение личности во имя человека. Война империалистическая и война гражданская — обратили человека в материал для войны, в нумер, цифру».Євгеній Замятін, 1919 р. Написана Євгенієм Замятіним стаття під навою «Завтра» і стала початком, точкою в...
Читати далі →

Зброя масового зцілення

Цікаво уявити собі світ, де за всю його віковічну історію не було б жодної війни. У підручниках з історії був би описаний лише технологічний прогрес та еволюція людства, а кабінети істориків були б прикрашені портретами науковців, альтруїстів, релігійних діячів, письменників та лікарів. Люди б не знали, що таке зброя і для чого вона створена. Але оговтавшись, розумієш, що замріявся і насправді в кабінетах історії висять портрети воїнів, а війни та їх наслідки займають значну частину історії людс...
Читати далі →

Розум VS Душа

 1959 року світ побачила книга під назвою «Квіти для Елджернона», котру написав Деніел Кіз. Книга написана у формі щоденника, який веде Чарлі Гордон – 32-річний чоловік з розумовими вадами, працює він прибиральником у пекарні. З дитинства маючи ваду, Чарлі невпинно мріє розвинути свій інтелект – навчитися краще читати і писати, тому добровільно бере участь в експерименті двох вчених: Доктора Штрауса і Доктора Немюра. Після вдалої операції над білою мишею, названою Елджерноном, два доктори вирішу...
Читати далі →

Казочка

Розповім я вам казочку. А щоби місяць не діяв на нерви, засуньте штори, бо вчорашня полуда не була такою яскравою, як зазвичай. І спадала вона значно швидше. Сповзла по масках і встелилася червоною голлівудською доріжкою до основного пункту рецепції (зупинку, до речі, в таких випадках обирають, здебільшого, самостійно). А навколо – зграї папарацеподібних і шакалоусміхнених доброзичливців у лапках. І кожен з персональним Ісусом на виставку, плакатом і біл-бордом на чолі замість третього ока, та з...
Читати далі →

Оголошується конкурс есе «Роль мирних зібрань у боротьбі за права людей з інвалідністю у постреволюційній Україні»

У Чернівецькій області стартує конкурс есе метою написання, яких є розкриття існуючих проблем можливості реалізації мирних зібрань різними групами людей та можливості людей з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя на рівні зі всіма верствами населення. Сьогодні перед суспільством постає питання: які способи та методи відстоювання інтересів будуть ефективними після революційних подій та зокрема, наскільки ефективними будуть проведення мирних акцій протесту людьми з інвалідністю? Ми з вами по...
Читати далі →