Мій 2016 рік)))))

Певно саме в час, коли годинник уже скоро  залишить позаду останні секунди 2016 року, потрібно підвести підсумки цього року, щоб впевнено піти далі)За українською традицією  мені варто б почати жалітися, що це був найгірший рік, все жахливо, майбутнього нема і так далі, але чесно зізнаюсь нема ні найменшого бажання так казати, адже мій 2016 був хоч і складним, реформаторським, у сфері мого життя, але в той час стане для мене незабутнім і якби у мене була б можливість прожити цей рік ще раз, то я...
Читати далі →

Нахабство чи доброта?

   Дивіться!   Насолоджуйтеся!   Але разом з насолодою ще й аналізуйте!   Зафіксовані миттєвості не так часто зустрічаються в повсякденному житті.                                                                           Дятел і ласка. Парк Хорнчорча біля Лондона. Мартін Ле — Мей.                                                            Дрізд осідлав яструба. Заповідник Де — Сото (Айова і Небраска, США). Майк Уайт.                                                                    Єнот на крок...
Читати далі →

Не скигліть, а беріть приклад!

   Скигління в Україні вистачає. В різних сферах. Навіть в спорті. Особливо яскраво воно проявилося після провального виступу української команди на Олімпійських іграх 2016, коли багато високопоставлених спортивних функціонерів, від яких залежить підготовка атлетів міжнародного рівня, намагалися свої прорахунки в роботі списати на інші чинники, включаючи АТО. Подібні скигління менше притаманні самим спортсменам, хоча теж іноді мають місце.   Знаючи про існування реальних проблем в українському с...
Читати далі →

Україна єдина?

   З проблемою працевлаштування і адаптації вимушених переселенців українське суспільство зіштовхнулося вперше за роки незалежності. Такий досвід довелося напрацьовувати якомога швидше шляхом спроб і помилок. В умовах невизначеності й нестачі інформації виникають стереотипи – упереджене ставлення до певного соціального прошарку. Підтвердити або розвіяти стереотип можна в процесі взаємодії з представниками групи, щодо якої він існує.    Три чверті офісних співробітників уже прийняли переселенців ...
Читати далі →

Треба бути сильною

Уже другий тиждень поспіль ранок починався не з кави, потягування в ліжку чи зібрання думок, а з поспіху, в якому потрібно було не лише зібратися, а і згадати куди їхати цього разу. Її життя зависло між трьох міст, геть різних, але однаково дорогих людьми та спогадами. Будильник жорстоко роздирав тишу та змушував вставати, йому було байдуже, що вона вже не має ні сил ні бажання не те, що їхати, а виходити з квартири, він продовжував дзвонити й примусив пересилити себе і піднятись з ліжка. &quo...
Читати далі →

Ave vita!

   Агов, Європо, демократичний світе, Америко, Заходе!   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте багатовікові страждання Українського народу під московитсько — російським ярмом, включаючи більшовицько — комуністичний режим (читачі, зверніться до мого матеріалу «За що Україні така кара?!»), однією з найкривавіших сторінок котрого був період правління сатрапа Сталіна (моя стаття «Чи здатні ми бути вдячними?» є свідченням сказаному), політику якого продовжує КГБістський виродок Путін.                ...
Читати далі →

Алюзії і ремінісценції.

Ніколи! Ніколи не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. І навіть — на потім те, що можна зробити негайно. Якщо є хоч найменший шанс, що щось піде не так — воно піде не так. Закон Мерфі, з розгалуженими і деталізованими доповненнями моєї подруги Оксани Драчковської. Знаю. Але все одно експериментую.  Про зустріч, де треба виглядати пристойно, думала звечора. Вирішила: я буду вся в бєлом! Оскільки їхала провідати батьків з ночівлею, все бєлоє взяла в пакет, а білі босоніжки одразу...
Читати далі →

Скільки в нас часу?

Зазвичай, всі говорять, що час іде дуже швидко і ми втрачаємо його безповоротно. Але чи дійсно це так? Безперечно, час  ми не зможемо повернути, якби цього не хотілося, а от про те, що він іде дуже швидкого, готова не погодитись. Пропоную згадати мить найбільшого щастя, правда, це лише мить? Час коли ви прогулюєтесь із коханою людиною, друзями, чи час коли ви відпочивоєте з хорошою компанією, або ж навіть якщо ви їде з цікавим подорожнім, то скільки б у вас не було часу, все одно його буде мал...
Читати далі →

Сторінками мого життя

А в мене продовжується насичене життя і як завжди не вистачає часу навіть написати блог. З моменту останньої публікації сталось багато цікаво, спробую трішки про це розповісти. В першу чергу я знову повернулась до навчання, адже вже на носі сесія і захист курсової, але не дивлячись на це все я не залишила свої громадської роботи. За цей час я встигла побувати у прямому ефірі Експо-ТВ, де говорили про Стедентське антикорупційне агентство та проблеми корупції у наших навчальних закладах. На жаль,...
Читати далі →

Самопорятунок, або Ніколи не здавайся!

                                  Німецький мислитель і філософ Фрідріх Вільгельм  Ніцше зазначав: «Смерть достатньо близька, щоб можна було боятися життя».   Та той же  Ніцше говорив: «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».                                  Значить, живучи, ми, люди, набираємося сил (розум – це теж сила) та маємо бути здатні подбати про себе. Ця здатність не повинна залежати від фізичних габаритів для справді  Homo sapiens й має настановляти: «Не упускай свій шанс, з...
Читати далі →