Подорожній нарис

Виплеск емоцій нарешті порушив спокій мого сірого життя. Шампанське, поруч подруга-авантюристка. В руках білети до найсолодшого уїк-енду. Так приємно робити собі подарунок і нічого не чекати від інших. І бути гордою за нас, простих дівчат, що шукають пригоди.Ранковий Київ. Я майже не спала, бо думки розбігались і заважали зустріти сон. Хвилювання дає зрозуміти що вже час їхати до аеропорту. Очі злипаються. На вулиці ще не встигла висохнути роса, і холод пробирає до мурашок. Повсюди вирує приємни...
Читати далі →

Перший подарунок матері - життя

Я пишу ці відвертості саме тому, бо знаю, що ти їх прочитаєш. Мені було лише три роки, як я почала жити без тебе. Зовсім крихітна та безпорадна я чекала, коли ти повернешся з магазину чи гостей, але ти так і не прийшла. Я пам’ятаю, як ти збирала свої речі, як бабуся взяла мене за руку і повела грати на вулицю з дітьми, а коли я зайшла до будинку, тебе вже не було в ньому. Кожного дня я виглядала тебе, чекала, що ти от-от прийдеш, обіймеш, скажеш, що занадто довго затрималась у подруги, але ти...
Читати далі →