Барди (Коління дров)
Трощаться в друзки від невмолимої руки ката,
кожен у розпачі чекає своєї черги.
Вирок страшніший за лезо – куди там барді!
Найгірше в світі – дамоклів меч безнадії...
Барди… Вони були бардами. Тобто поетами.
Тіла їхні тверді й неподатливі, але рідко коли вузлуваті
чи з трухлявою серцевиною. Всі – товстіші й тонші –
шкарубкі й мозолисті; перших доводиться четвертувати,
других досить розсікти навпіл. Сумно,
отож-бо й воно: з більших і більше скіпок.
Тятива передсмертних мук найтугі...
Читати далі →
Читати далі →