Замальовка для найдорожчих

Сумую дико і безмежно я за часом тим, коли мій тато був безмежно молодим, за маминими ніжними руками, що теж не помолоділи із роками.... І я ще безтурботна, з малюсіньким хвостом, за сусідським бігаю котом, так швидко бігають лише роки, та не молодшають чомусь мої батьки.......
Читати далі →

Мати і син, або Кримська війна

Не плачте мамо бо я мушу Від війни Вас захистити Віддам своє тіло й душу Щоб Росію зупинити Проводжала сина мати Воювати у далекий Крим Зажурилися Карпати А у небі було чутно грім Годувала і ростила Недоспала довгі ночі А тепер на смерть пустила Свої виплакавши очі На дорогу хрестик дала Щоби від біди його беріг Щоби лиха доля обминала І живим вернувся на поріг Біля Тячівського військкомата Обняла востаннє сина  Дали в руки автомата  І солдат повезла машина  З того ...
Читати далі →

Вона хотіла здаватись дорослою

Вона  хотіла  здаватись  дорослою,
взувала  мамині  туфлі.
В  квартирі  ходила  простоволосою,
малювала  яскраво  губи.
Перлини  коштовні  спадали  манірливо,
ховаючись  в  ямці  на  шиї. Читати далі →