Два листи

Моя люба пташко, нині я зробився старим. Нині посрібло моє волосся. Нині голос хрипким став. А я пам'ятаю тебе й досі. Досі люблю. Як хлопча зелене, як дитина, яку щойно вицілували. Моя любов до тебе, як і колись, горить вогнем. Моя любов до тебе чиста. Чиста, як і мої сльози. Як і твоє серце. Як і  серденько твоє, що до мене байдужим було. І вчора, і нині, і завжди..   ***   Мій світе ясний, нині я зробилася щирістю, нині я зробилася ласкою. Лист твій — то моя паперова ніжність. Слова твої...
Читати далі →

Ти є

А чи можливо тобою напиватись, метеликів повіки розбудити, і як в траву зелену розігнатись стрибнути…й всю печаль втопити?І губ твоїх шовкові перламутри, У себе спомином залишу на плечі, Де душі наші в стані Камасутри Печуть для нас весільні калачіСтрічати із тобою перший промінь, Зі школи неслухняних малюків, І молодості радісний відгомін, В холодній хвилі сивих волосківНа крАю світу, тримаючись за руки, На краю перехрестя двох життів, Пережену останні серця стуки, Щоб ти мене почув...
Читати далі →