Незабутнє
А шлях
Вже пройдено давно.
Ти, озираючись, не бачиш
Й не чуєш
Їх
Тих слів дитячих.
Життя пройшло
І ти згадала
Весну свою, як марнувала.
Закривши очі уявляєш
Усе, що пам’ять зберегла.
Пройшли роки
І біль не гасне,
А серце оповите в муки
Шукає відблисок в очах…
Повз тебе бі...
Читати далі →
Читати далі →