Пам'ять
І щоранку ти думаєш В променях світла:
Як банально… можливо, Вернутись назад?
Там де схилами стелиться велич всіх міст
І над мостом розкинувши руки — пливеш.
Де все пахне минулим й твоЇми майбутніми втомами,
Повернутись заради степів та сухого, але неутомного духу.
....
Пам'ять розрізує навпіл і навпіл розрізана. Годі?
У прочинене вікно не заходить турботливий вітер. У роздягнене серце проходить думок перебіг.
Людина повинна впиватись своїми — думками нарозріз, згадкАми у крОві.
З...
Читати далі →
Читати далі →