Як я виступав на мистецькому фестивалі "Ї" у Тернополі (відео)

У квітні мав честь виступити на молодіжній сцені міжнародного мистецького фестивалю "Ї" у Тернополі. Також був опублікований в антології фестивалю, яка вийшла у видавництві «Крок». Ділюся відео зі свого виступу.Фото і відео Вікторії Нетребенко...
Читати далі →

Могло статися якесь кохання

Тобою запросто можна було милуватися більше ніж мною. В школі ми з тобою були продуктами далеко не першої необхідності. Ніхто на нас не кидався. Хоч і не були знайомі до цього третього курсу, але спільне невострєбуване минуле давало кілька тем для розмов. Бути популярним серед  дівчат, дивувати їх, бути таким собі Казановою, просто бути для них. Чи не того самого хотілося і мені?.. ну звісно серед хлопців. Подейкували, що ми ідеальна пара. Але, на жаль ініціатором наших відносин були не ми. А ті...
Читати далі →

"Битва поетів" у Кіровограді (повне відео)

Завдяки ентузіастам, яким приходять в голову чудові ідеї, цей світ і рухається, все у ньому відбувається. Колись Ден Гуменний і Ольга Сержанова започаткували у Кіровограді поетичний слем (який слемом так і не став, а став «Битвою поетів» — самобутнім мистецьким майданчиком). І з того часу «Битву поетів» роблять люди. Люди які модерують, люди які читаютьі перемагають, люди як читають і не перемагають, але приходять ще, люди які приходять і грають музику, люди які приходять слухати вірші, люди які...
Читати далі →

Жар-птиця

Птиця Жар літає висоˊко,гніздиться у верховітті ясена;блискавиця за блискавицею –викрешує з мармурових плитдосвітнього небаСонце. Бігли коні по стерні, по стерні,Гей, вороні.Прокидалися півніˊ. Птиця Жар літає висоˊко,засіває поля дзвінкими перлинами;хвилина за хвилиною –заплющується срібне око,золоте ж яснішаєі воскресає. Бігли коні по стерні, по стерні,Гей, червоніˊ.Розсипали іскри вогняні. Птиця Жар літає висоˊко,приносить з Ирію багряну крашанку;жаристим перомкотить яйце – колом –по блакитни...
Читати далі →

Хвороба

Лікувати тебе барбарисовим чаєм,Хворіти з тобов під одним покривалом,Бацилами мінятись дружно навзаєм,Запивати тебе гірким Лазолваном Твою температуру змірЯти долонями,Позбутись її та далеко не зразу,Цілунками в губи від болю над скронямиРозносити в світ цю пекельну заразу Приборкати жар у мурашок на тілі,Цілити печивом і легким дотиком,І рухи мої такі осмілілі …Ти-мій Аспірин укупі з антибіотиком Прийшла від хвороби шалена біда,Біда, яку лікарям не подолати,Кашляти з тобою – ідея проста,Лиш на ...
Читати далі →

Чужі хустинки

Я тут тебе покину, і сяду в свій автобус,Бо вдома мене ждуть чотири аж стіниБо в мене хлопців тих, з якими я знайомлюсь,Не перелічить на пальчиках руки Мені насправді давно немає ділаНа твій, так званий, любовний променадЄдине що – реакція у тілаЛимони в посмішці, я ж чАвлю лимонад Автобус повен, в руках чужа хустинка,Напевно це якогось пасажираСкоріше би, скоріше би зупинкаІ донести ці сльози до квартири Якби мені пятнадцять, може, б написала,вам трошечки сумних віршівТа замість того рвані покр...
Читати далі →

Квартирник. Ілля та Марія Кожухарі, Андрій Лаппа, Марія Сидорак (відео)

У цьому випуску: Марія Сидорак — поетесаАндрій Лаппа — поетМарія та Ілля Кожухар — музиканти....
Читати далі →

Перепродовжити культуру (вибрані твори з книг "Літературне відкриття" і "Поезія некстмодернізму")

АНОНС НЕКСТМОДЕРНІЗМУ Коли зрозумієш, що пазли законів цивілізації, це лише ситуації, технічні ідеї, а не філософська мозаїка ідеалу. І комісії з моральності не сприяють досконалості лише обмеженості. І міра твоєї свободи в довжину ланцюга в руках громади, І вільніший за тебе навіть вуличний волоцюга. І прожити одною дниною, та навіть воскреснути знову людиною, це замало, і просто по-колу. Тоді, починаєш щось робити : Можливо гримати римами, як дверима. Плювати на критику...
Читати далі →

Я хочу просто висіти в тебе на шиї

Я хочу просто висіти в тебе на шиїБез грошей, без їжі, і навіть голодна,Та є речі, що я спинити не в силі,Цю війну я спинити не годна…. Я хочу просто висіти в тебе на шиї,Ось так обіймати позаду,Та є люди, яких я спинити не в силі,Не в силі тебе закривати від граду… Я хочу просто висіти в тебе на шиї,Руками обвивши тебе, мотузками,Та пліток я спинити далеко не в силі,Тих, що звуть жінок боягузками Я ж хочу висіти в тебе на шиї,Обіцяю бути легкою ношею,Обіцяю бути тобі я по силі,Обіцяю бути мовча...
Читати далі →

Простоцвіт

Життєва моя стежка вкрилась квітами, вічноцвітущими у будніх полі-снах. Та десь поміж глибин, та між зенітами, і десь на тропіках чи полюсах мій виднокіл, аж на самому обрію ще тлітиме бажанням висоти: пересікнути мрії екваторію, та течію невдач переплисти. І знати, що мій крок не стане хибним, і відчувати магію ночей, і чути істину у говорінні стихлім, і в людях дійсно бачити людей.  ...
Читати далі →