Тидишь-тидишь-тидишь...

Біжить мій поїзд в далечінь,
за вікнами гуде трава,
ховає образ придуманих везінь,
везе додому несказані слова…

А твій вагон попереду летить,
на тій же колії, розвіваючи думки,
синій поїзд назад до Чернівців нас мчить…
стираю сльо...
Читати далі →