Пост-Керуак: досвіт прочитання "Саторі" Срджана Срдича

Зізнаюсь, щодо цієї книги я була налаштована досить скептично – вся балканська література, що потрапляла мені до рук до цього часу, була прісною, вторинною і не цікавою. Та перегорнувши останню сторінку роману сербського письменника Срджана Срдича, я ще довго нерухомо сиділа, впершись очима в останню крапку, поки всередині мене розщеплювалися, розкладалися на молекули слова, образи і звуки, поки оте ніщо, яке прийшло нізвідки, поступово переставало існувати.  Намагаюсь знайти слова, щоб описа...
Читати далі →

Фурія в тіні генія: два життя в одному шлюбі (рецензія на книгу "Долі та фурії" Лорег Ґросс)

На перший погляд може здатися, що «Долі та фурії» американської письменниці Лорен Ґрофф – це ще одна «Gone girl», на кшталт тієї, що написала її співвітчизниця Джилліан Флінн. Обидві книги про шлюб, про різний погляд на сімейне життя, схожою є їхня структура оповіді – історію, розказану чоловіком, потім переповідає його дружина. Але ви будете приємно здивовані, коли дізнаєтесь, наскільки це відчуття оманливе.   Головні герої роману «Долі та фурії» — драматург Ланселот Саттервайт та його дружи...
Читати далі →

Глибини світів «Середини світу» (рецензія на книгу Андреаса Штайнгьофеля "Середина світу")

— Філе, що для тебе справді цінне? — Я не знаю.Кого ти любиш більше – себе чи його? — Не знаю.Ґлясс відпустила мою руку й підвелася. — Ну, то щойно знатимеш це – проблеми більше не буде.   Якби можна було виміряти глибину книги, «Середину світу» німецького письменника Андреаса Штайнгьофеля потрібно було б позначати спеціальними буйками – «Обережно, можна втопитися». Часом навіть здається, що у цій книзі немає дна – вона як одна із тих чорних дір, які Філ, головний герой, досліджує всередині...
Читати далі →

Вальтер Скотт би плакав (рецензія на роман "Маруся" Василя Шкляра)

ОРИГІНАЛ СТАТТІ ТУТ:  lsd.pe.hu/article.php?id=12 Шкляр В. Маруся: роман / Василь Шкляр. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 320 с.Окрилений шаленим успіхом «Чорного Ворона», Шкляр вирішив ще раз випробувати силу свого пера у повстанчій тематиці. Знову звертаючись до історичних реалій України 1917-1922 років, автор цього разу ставить в епіцентр подій не кремезного холодноярського отамана, а тендітну 16-річну дівчину, котра волею злого випадку мусила очолити тисячне військо поліських по...
Читати далі →

Крижана сила соціальних передсудів (рецензія на кінофільм "To Kill a Mockingbird")

Оригінал статті тут  ...
Читати далі →

Вогні рампи (рецензія)

Фільм 1952 року «Вогні рампи», в якому режисером, сценаристом, композитором і головним актором виступив легендарний Чарлі Чаплін, є своєрідним прощанням англо-американського майстра комедійного жанру з кінематографом. Нехай попереду в нього ще кілька серйозних робіт, та ця стрічка  дійсно є його лебединою піснею і дає чітко зрозуміти, що з образом «маленького бродяги» з тростинкою остаточно покінчено. До вашої уваги – рецензія на чи не найдраматичнішу картину в репертуарі великого Чарлі.«Час – в...
Читати далі →

Невідомий Іван Тобілевич (рецензія)

Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): листи, п’єси // Упорядкування і вступна стаття С. Бронза. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 576. Про книгу у якій зібрано листи сказати або майже немає про що, або сказати можна стільки, що і під одну обкладинку не вміститься. Пояснення цьому досить просте: листи – це матеріал, якій може слугувати для створення великого дослідження життя і творчості того, хто ці листи писав. І коментувати їх треба або розгорнуто, або не коме...
Читати далі →

Літературна Кіровоградщина: альманах (Рецензія)

Літературна Кіровоградщина: альманах / Кіровоградська обласна організація Конгресу літераторів України. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 146 с.Представлений альманах Кіровоградської обласної організації Конгресу літераторів України може без перебільшення стати путівником по сучасному літературному процесу нашого міста для того читача, який тільки починає із цим процесом знайомитись.  Ця книга, звичайно, не увібрала у себе усіх авторів, але продемонструвала певний історичний та мистецькій зріз.На...
Читати далі →

«Єлисаветградське коло»: Іван Тобілевич (Карпенко-Карий)

Театр як доля: Іван Тобілевич (Карпенко-Карий)/ упоряд. О. Чуднов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 366 с. (сер. «Єлисаветградське коло»).Серія книжок «Єлисаветградське коло» мабуть одна з найкращих серій на кшталт «Життя видатних людей». Це моє доволі суб’єктивне переконання. Але на це є декілька причин, хоча теж не менш суб’єктивних.По-перше ця серія стосується нашого степового краю, оповідає про непересічних, а інколи навіть геніальних особистостей пов’язаних із Кіровоградом. По-друге інформа...
Читати далі →

Нащадки забутих предків (рецензія на фільм "Тіні незабутих предків")


Ділюся враженнями від перегляду "Тіней незабутих предків". Погане передчуття на рахунок фільму у мене з'явилося вже після перегляду трейлера. Судячи з назви, я очікувала побачитищось містичне, з акцентом на фольклор. Замість цього подивилася рекламу чергового низкобюджетного американського ...
Читати далі →