Росомаха (Драконяткові друзі)

Прокинулась від тупого болю в серці. Прямісінько біля мене валявся чорний осиковий кіл. Величезна дірка на рівні серця сочилася кров’ю. Чорною. Вражою. Теї крові було так много, що вона вже залила всю долівку і тепер сочилася крізь підлогу, просякала кудись вниз,  в землю і зникала там, н...
Читати далі →