Країна змінилася

Походу політична картина Чернівців і Чернівецької області змінюється. Олексія Каспрука вітаю з обранням на посаду мера м. Чернівці. Але, на жаль, не дивує повний провал Свободи і Тягнибока в місті і області! Шкода нормальних хлопців у Свободі, які ще жевріють надіями! Країна ЗМІНИЛАСЯ! Ляшку — RESPECT!...
Читати далі →

Мерські перегони: «оглядини» кандидатів

Кампанія 2014 р. за всіма ознаками нестандартна: позачерговий характер змагання, коротка дистанція як передвиборчого забігу, так і післявиборчого статусу чемпіона. Зрештою, сам факт неучасті у виборах головного гравця – колишнього міського голови Миколи Федорука. Як кажуть: дорогу молодим. На заміну Миколі Трохимовичу «Батьківщина» підібрала керівника її фракції в Чернівецькій міській раді Олексія Каспрука. Син міфологізованого, але багатьма вже забутого радянського мера Чернівців Павла Каспр...
Читати далі →

Вибори 2014 в Чернівцях: мій прогноз...

Глянув я на остаточний список кандидатів на мера Чернівців. І от, що я Вам скажу... Дорош Володимир (самовисуванець) — не вірю. Може, як людина і непоганий, але дуже навряд… не більше 3%. Забродський Василь (самовисуванець) — при всьому моєму позитивному ставленні до авантюрної харизми Василя Івановича, наврядче він набере більше 8%. Без ТВА, без серйозної структури і без грубих грошей, під загрозою «жорсткої посадки» — Забродський має створити диво. А диво — це системна праця з бабушками. П...
Читати далі →

Про зустріч із Олегом Тягнибоком або Нерафінована олія смачніше

Нерафінована олія мені смачніша. Є в ній природність, справжність, навіть певна шкідливість. Олег Ярославович зазнав рафінації. Я побачив стандартного і шаблонного політика — зайняв свою нішу, має успіх, свій електорат і конкретні цілі. Не було харизми, амбіційності, стрімкості і «дикого» прагнення до перемоги. Добре місце пустим не буває. Є Правий сектор із Ярошем, Братство із Корчинським і інші «голодні і нерафіновані», але… Але політичні процеси мають певну закономірність, тому питання за ...
Читати далі →

Суть речей: «Не було негідників і немає янголів. Це треба зрозуміти – у владу йдуть люди, які хочуть пережити всю повноту від фінансових до сексуальних почуттів»

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 24 квітня. Запрошені гості: Ігор Гаврада, політолог та Сергій Воронцов, журналіст. І сьогодні ми поговоримо про мерські та президентські вибори. Ведуча: Оксана Денисюк. Ведуча: Ігорю, у чому специфіка та особливості цьогорічних президентських та мерських виборів? Ігор Гаврада: почнемо з президентських і ні для кого не секрет, що вони відбуваються у надзвичайно складній політичній ситуації. Ми маємо військову інтервенцію, ми маємо...
Читати далі →

Перевибори в Чернівцях: cui non bono?

17 квітня на імпровізованому брифінгу біля стін Ратуші представник громадської ініціативи «Рідне місто» Андрій Білогорка заговорив про необхідність перевиборів до Чернівецької міської та обласної рад. Тема не нова – на різноманітних «майданівських» мітингах на Центральній пл. про це заявлялось неодноразово, але руки до справи, як не дивно, у нової влади не доходять. А дивні кадрові ротації як на загальноукраїнському, так і не місцевому рівнях змушують засумніватись у щирості колись опозиційних п...
Читати далі →

Нові казки старого міста

Щойно наближаються будь-які вибори – як у публічному просторі одразу нізвідки виринають давно забуті політики, громадські діячі, а поряд з ними все частіше – нові партійні бренди, об’єднання і громадські організації. Найпопулярніша тенденція останнього року – громадські рухи. Сезон «весна-літо». Відколи політтехнологи почали доносити своїм клієнтам думку, що жодні партії в пересічних громадян довіри більше не викликають і будь-яка партійність спрацьовує як антиреклама – метикуваті ділки почали г...
Читати далі →

Обличчя націоналізму: автономні рухи

Широкого розголосу у Львові у 2012-2013 рр. набув громадський рух «Автономний опір», що поєднує націоналізм з елементами лівих ідеологій (антикапіталізм, синдикалізм). Раніше його неформальним лідером вважався депутат-«свободівець» Юрій Михальчишин, однак після тривалої конфронтації львівські «автономи» перейшли в опозицію до «Свободи», що супроводжувалося численними силовими конфліктами – останніми з яких стали сутички у Львівській ОДА під час подій Евромайдану. При цьому «Автономний опір» є чи...
Читати далі →

Обличчя націоналізму: «припартійні» праві

Український правий рух не обмежується офіційно зареєстрованими, публічними громадськими організаціями і політичними партіями. Значна його частина перебуває на напівлегальному становищі і сповідує ідеології, пропаганда яких тягне за собою кримінальну відповідальність – від расизму до неонацизму в різних його іпостасях. Проте це не заважає «іншим правим» долучатись до акцій офіційних структур чи навіть бути їхніми рядовими членами. Найгнучкіша взаємодія все рівно відбувається у форматі вулиці, під...
Читати далі →

Обличчя націоналізму: «Правий сектор»

Вперше з далеких 1990-их українські праві знову «на коні», помітно впливаючи на внутрішньополітичний розклад сил. Однак ситуацію двадцятилітньої давності від сьогодення різнить той факт, що нині український націоналізм є водночас і обличчям України на зовнішньополітичній арені – як би того не хотілось уникнути формальним керівникам держави. Медіа творить віртуальну реальність, а з нею і образи поки що віртуальної правої України. Наскільки ми близькі втілення російських телекартинок – і якими вон...
Читати далі →