Символіку читай

Все насправді так просто: Закінчились зливи й громи. Ми уже не на ти, і вже навіть немає зневаги. Все залишилось в міні відрізку  життя, Як один із моментів, котрий розпанахав нам душі. Розчинилось в повітрі, як дим сигаретний, Присутність котрого  так бісить... От і все. А сказати то що ще тут? Якось порожньо та звично всередині, зовні. Все минуло. Душа всього того байдужа. Без дна. Безодня...
Читати далі →