Мати і син, або Кримська війна
Не плачте мамо бо я мушу
Від війни Вас захистити
Віддам своє тіло й душу
Щоб Росію зупинити
Проводжала сина мати
Воювати у далекий Крим
Зажурилися Карпати
А у небі було чутно грім
Годувала і ростила
Недоспала довгі ночі
А тепер на смерть пустила
Свої виплакавши очі
На дорогу хрестик дала
Щоби від біди його беріг
Щоби лиха доля обминала
І живим вернувся на поріг
Біля Тячівського військкомата
Обняла востаннє сина
Дали в руки автомата
І солдат повезла машина
З того ...
Читати далі →
Читати далі →