Що є основою лЮдського правління державою?

                                                                                                                Коли влада любові переможе                                                                                                                 любов до влади, тоді настане                                                                                                                 мир на землі.                                                                                               ...
Читати далі →

Як буковинці Епіфаній і Валерій у Києві зустрілися…

                                                                                              Живи по правді – ось найкраща проповідь.                                                                                                                          …(адже – Г. М.) все на світі                                                                                                                можна виправити, окрім смерті.                                                                          ...
Читати далі →

Від терпимості – до жорстокої нетерпимості, або Commorandi natura deversorium nobis, non habitandi dedit

                                                                                                                Люди?! Як мало їх…                                                                                                                     Уляна Кравченко                                                                                                                       (Юлія Шнайдер),                                                                                                       у...
Читати далі →

Деяких жінок треба любити на відстані.

Мені 30 років і я чоловік.І все, що я зрозумів  про жінок за ці роки вкладається лише в одне речення.Деяких жінок варто любити на відстані.Мабуть, саме до цього я йшов все своє життя. Хтось назве мене невдахою, що в тридцять років не має ні успішної кар’єри, ні сімї, дружини, дітей. Я ж називаю себе мандрівником. Мені подобається йти по цьому житті легко і не думаючи, що про мене подумають інші. Та для мене завжди буде важливим те, що про мене подумає Вона. Хоча я невпевнений, що вона хоч іноді ...
Читати далі →

Немислимо...

Плачу… котрий день поспіль... Навіщо? Слів не стане і не стає... Люблютебе... Знаєш, мала б тебе ненавидіти… Зневажати… І взагалі… любити уже нема кого... Просто фото в комп*ютері. Крапка. Божевільна, знаю, що ти Є. А Вона буде у Вічності. Ні, вона є у Вічності. Любов. Твоя і моя. МИ. Прости, прости, прости. Не змогла, не вбила, не вберегла… Залишаю тебе у вічності, а сама іду далі. Не знаю чи ми зустрінемось там, чи бувають там зустрічі. Але. Знаю точно, що Вона житиме віч...
Читати далі →

Про те, як Україна сама фінансує вбивство українців Росією!

   На жаль, це так!   Якби сумно даний факт не виглядав.    Україна продовжує торгувати різноманітними товарами з Росією, яку сама ж офіційно визнала країною-агресором та окупантом, котра анексувала (окупувала) український Крим з Севастополем і воює на українському Донбасі, також окупувавши його частину – окремі райони Донецької та Луганської областей, створюючи з них ракову пухлину на тілі України (читайте мою статтю «Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв…»).   А тепер уявімо с...
Читати далі →

Автобіографічний опус про мистецтво та війну

Цього дня я по-іншому відчула, що таке війна. До того, звісно, тисячі смертей, друзі в АТО, смерті знайомих, смерті знайомих знайомих. Батько, який ходить на всі поховання солдат, що привозять у закритих трунах і я, яка намагається триматися і допомагати.Коли змінюється погода, в моїй голові теж тоді щось змінюється, я стаю бліда, наче церковна свічка Й погано розумію реальність. Реальність для мене стає якось надто тихою. Весною не розумію й погоду, то вдягаюся надто тепло, то змерзаю, але бачу...
Читати далі →

Вона приходить стомлено в цей світ....

Вона приходить стомлено в цей світ,Неначе дорослі ходять на роботу,А вдома на неї теж чекає кіт,Чекає на молоко і на турботу. Кидає на стілець свій халат в ромашках,Пухнасті тапочки лишає на порозі,І наостанок чомусь зітхає важко,Старече серце стискається в тривозі. Уже не ті літа, щоб важко працювати,Не ті літа, щоб бігати за молодими,Яких останнім часом так багато,Що їх життя складає  до могили Старим плащем, побитим міллю,Вона ще теплі душі накриває,Веде з собою і аж до божевілля,Її смертельн...
Читати далі →

Коли боляче...

                                                                                  Мое чувство по отношению к России –                                                                                   это безграничная ненависть.                                                                                   Ненависть ко всей стране,                                                                                   включая царский период.                                                       ...
Читати далі →

Лист Голові Служби безпеки України...

                                                                Жаліти винуватих, значить зрадити невинних.                                                                                                                                      Айн Ренд    Про жахливі неподобства в Державній прикордонній службі України (ДПСУ) я вже писав неодноразово, а також інформував окремих українських високих начальників щодо кепського стану справ у цьому вкрай важливому для нашої держави відомстві.   Зокрема ...
Читати далі →