Тисяча і один турист Синевіру

Чому і що я люблю в гірських озерах? Люблю тишу, можливість посидіти на березі, споглядати як вітер хвилює його плесо. Люблю спостерігати за озером коли я один. Зовсім інші відчуття. Тільки ти і величезна водойма, яка зараз говорить лише з тобою, усміхається тільки тобі і дивиться тобі в очі своїми прозорими блакитно-смарагдовими очима.   Якщо ви також все це любите то вам тоді точно не на Синевір. Єдиний варіант то прийти туди ще до сходу сонця. Та ми знали, що від полонини Гича йти нам 12 кіл...
Читати далі →

Графіті. Межа між мистецтвом і вандалізмом

Є у Карпат дві проблеми, — вирубки лісу і сміття. Обидві проблеми вирішити неймовірно складно. В першому випадку перед кожною вирубкою потрібно завішати на смереках тих хто кришує цей бізнес. Вибачте за радикалізм, але мабуть тільки так в наш час потрібно діяти. В переважній більшості випадків це будуть, ті хто мав би з цим боротись: мєнти, прокурори, судді, депутати різних рівнів, міністри і т.д. На жаль зі зміною влади з виродків регіоналів на чарівні демократичні сили, змінились тільки темпи...
Читати далі →

На схилах Марсіанських Карпат

Подейкують, що колись і на Землі були гори з аналогічно назвою – Карпати. За легендами, то було неймовірне місце. Ті гори були наче живі. Вони дихали разом з тобою в одному ритмі. Вони ніжно обіймали за плечі промінчиками сонця і суворо били снігом по щоках. Вони з усмішкою підморгували крізь хмари на сході і топили сонце у пастельних кольорах на заході. Вони сварились гуркотом грому і ніжно шепотіли прозорими джерелами… Щодня я вилажу на схил Марс-Томнатика, і з острахом думаю, що це все може ...
Читати далі →