Стадіон Лобановського

і поки вона з аптечкою по Грушевського -  попереду тривають бої.  крізь стадіон Лобановського пробиваються вогні. автобуси погоріли. зі щитами з фанери в атаку ідуть свої.  Слава Україні! — й Молотова подають.  кроками під колонами щоб кинути знов. а тим часом син (матері): мої Крути — тут!  добре, мамо, я вже піду. все без слів: попіл і дим і бруківка тріщить — розбивається навпіл. скати і шини — горять. ще кілька годин щоб до ранку протриматись ще кілька годин. на морозі  в...
Читати далі →