"Моєю єдиною батьківщиною залишається Czernowitz" (частина 3)

(Закінчення. Поч. див. частина 1, частина 2)
– Ви були чернівецькою єврейською асимільованою сім'єю, рідною для якої була німецька мова. Коли Вас привезли в Сибір, як Ви порозумілися з місцевим населенням?   – Безумовно, російської ми не знали. Спілкувалися жестами. Знали ...
Читати далі →

"Моєю єдиною батьківщиною залишається Czernowitz" (частина 2)

(Продовження. Поч див. частина 1)
– Ваша родина була єдиною, яку забрали вночі з того дому?   – Ні, не єдиною. З нашого будинку забрали ще одну родину. Я була Бартфельд, а то була сім'я моєї подруги Феллер. Їх також забрали. На нещастя, вони потрапили на інше, ніж ми посел...
Читати далі →

"Моєю єдиною батьківщиною залишається Czernowitz" (частина 1)

Петер Демант, Маргіт Бартфельд-Феллер, Пауль Вексельблатт – усіх цих різних за соціальним походженням, вихованням і життєвими пріоритетами колишніх чернівчан поєднало місце злочину. Злочину, який 70 років тому вчинили особисто проти них трьох сталінський режим і радянська тоталітарна держава. ...
Читати далі →