Спочатку було Слово

Осінь. Вечір. Так холодно в нових колготках, які так пасують до мого нового (улюбленого) пальта, що я закутуюся в нього щільніш і чимдуж біжу зігрітися в найближчу кав’ярню. — ЛАте, будь ласка, — кажу я офіціанту. — ЛатЕ? — Ага, — відповідаю, — а сама б’ю цього офіціанта товстенним словником, у якому величезними літерами написано, що наголос у цьому слові на першому складі. Уявним словником, звісно ж. І лише подумки. Я вже кілька місяців переглядаю всі можливі словники в усіх книгарнях і б...
Читати далі →