Не искушаясь///

Настоящие непоэты молчат рифмами в небо, Из которого льется ночь. И протекает в сердце. Молчат себе рифмами Мимо снов, мимо вечной ряби, Сверчков и реки, закатов и рассветов, Апокалипсисов и рождений. Настоящие непоэты Молчат небом Становятся ночью. Не искушаясь на поэзию, нет....
Читати далі →

Путешествие за забытым

Пахнет здесь мочой и смертью. В месяц раз, а то и в неделю выставляют гроб на видном месте, в вестибюле. Кормят мягким и скучным. Лица вокруг серые и чужие. Как я тут оказался? Бог знает, а я нет. Был, конечно, еще сад. Гуляй, лежи, сигареты стреляй. Стрельнул, вроде, зажил, будто это хозяйство твое, одно за ухом, другое в кармане, и ты этот дым потом медленно так в себя сцедишь, чтоб до косточек добрался. А пока стоишь так на перекрестке, ждешь: когда, у кого? Всматриваешься в людей, интерес...
Читати далі →

Відьма у мурі

Маленькими подорожами у Карпати навіяно… Це початок. Кожен може додумати, як хоче. А я поки допишу)) «Стара негідь жила у мурі. Мур був у передгірському містечку, яке, крім всього, подобалося мені за одну річ. У ньому завжди було повно пилюки. У сусідній Вижниці пилюка кудись дівался, можна було подумати, що там працюють двірники. А тут, усе потопало у порохах, і таким чином пам'ять про вічне руйнування світу нікуди не дівалася. Площа містечка була завжди безлюдною. Тим не менш з автостанції ...
Читати далі →

Летописец

Давний стих мой Я – недостойный соглядатай судеб,своей хандры и глупости людской,Прошу, Творец, води моей рукой.  Я видел Люди строят дни своиИз кости, камня.И жизни каменеют, костенеют.Другие из гнилой травы, и рвется все.Я видел,что многие, как птицыИграют с ярким.ДругиеСкучают серые, как мысли дурака.Всем благодарен я за их старанье.  Все прилежно заносил я на пергамент.   Одна судьба мне не дает покоя.Он был ровесник и приятель мнеИ в нашем каменном и пыльном городкеМы ели юность и к...
Читати далі →

Райх и убийца

Ще уривок з п'єси про Райха, яку написав) Написати п'єсу чи поставити виставу про нашого земляка Вільгельма Райха треба так, щоб і п'єсу і виставу захотіли б спалити і знищити. Інше було б просто ганебним. Тому що книги самого Райха спалювали двічі у таких різних країнах, як нацистська Німеччина і демократична Америка. Треба бути гідним пам'яті земляка) Що значить рівним.Райх стоит посередине сцены, Сцену понемногу заполняют: выносят научный антураж, дешевую мебель, опускают задник с изображен...
Читати далі →

Параллельный кофе

Прочитал как-то, что в Черновицкой психиатрической больнице открыли театр. Было скучно. Думаю — напишу про них. А скучно было, потому что устал, и как-то долго ничего не менялось. Никуда не ездил давно, новизны мало. И вот с этими мыслями иду я в психиатрическую больницу. Делать материал. Иду и думаю: вот если б я куда-то уехал, что б я увидел? Пару-тройку кафе, гостиницу и несколько закоулков, ну может природу красивую. Так этого и дома много. Во всех черновицких кафе, что ли я был? На вс...
Читати далі →

У порожніх кімнатах Авраама

Коли тобі  виповнюється 118 років, починаєш мимоволі тягнутися до всього, що пов’язане із молодістю.  Іноді щось пригадується, іноді по кільком словам, кинутих юнаком чи  дівчиною, ти раптом відновлюєш молодість у собі.  З цих міркувань,  кожного тижня, у четвер, я йду і купую зведення людських таємниць. На цих   сторінках — історії життя та смерті. За іронією долі, ніби спеціально у настрій, деякі сторінки мають назву «Молодий магрибінець». З стосом друкованого паперу я  приходжу додому, лягаю,...
Читати далі →

Истории, которые придумывают за нас

Некоторые сны так странны, так навязчиво маниакальны, и впечатление от них граничат с видениями. Ты не можешь избавиться от ощущения, что действительно с кем-то поговорил, соприкоснулся. Они всегда неожиданны, их так трудно выдумать, почти невозможно.  Лет двадцать назад мне снилась   молодая женщина, которую, готов поручиться, в жизни никогда не видел, внешность ее была довольно примечательна. Это было несколько навязчиво. Она переходила из сна в сон. Это удивляло и занимало меня настолько, что...
Читати далі →

Як досягнути безсмертя

З приводу безкінечно актуальних творів сучасних письменників, які планують залишитися в історії. Читав збірку китайської класики і думав, який принцип відбору? Які твори (вірші) китайці пронесли крізь столітття, і через вісімсот років читають (дивляться на них, оскільки ж ієрогліфи) затамувавши подих. Просто назви шедеврів. Один має назву: «Вчуся розганяти хандру, валяючись у ліжку до середини дня». Інший: «У задніх кімнатах дому слухаю ввечері цикад». Оскільки наші письменники надають перевагу ...
Читати далі →

Про вино, ждущее губ

Утешеньице Сводит губы от мыслей горьких, Утешает одна диалектика, Если начал жизнь ипохондриком, Значит кончишь ее хэппиэндриком  
Подарочек А. Ч. Наивная черновицкая песенка про вино, ждущее губ (есть и музыка, но как-то в другой раз) Пора бы камням расцвесть  ...
Читати далі →