Як виявляється я вже цілий тиждень нічого не писала, але він був таким насиченим, що я і не помітила як так сталось. Тому варто розпочати з самого початку тижня. Понеділок приніс мені новини про те, що в четвер, я буду працювати вперше як повноцінний прес-секретар, який відповідає за роботу з журналістами. Десятки телефонних дзвінків у різні ЗМІ, написання прес-анонсу, прес-релізу та пост-релізу було ніщо порівняно з пережитими емоціями під час прес-підходу до нашого гостя, Тараса Костанчука, к...
Читати далі →

Кожен ранок коли загуде мій будильник
Що дбайливо вбудован в мій чортів мобільник
Розумію що ранок,і що треба вставати,
А під ковдрою тепло, ще б лежати й лежати!
Але обов’язок кличе, універ той проклятий
Ну не може без мене ну ні дня почекати!
А в кімнаті так зим...
Читати далі →