КОСМИЧЕСКАЯ РЕФЛЕКСИЯ

Одни из нас склонны фантазировать, другие — загадывают желания, всматриваясь в ночной простор, пытаясь найти там звездочку, чтобы поведать ей о своих мыслях, планах на будущее. И некоторые из нас даже не понимают, что возможно где-то мельком, рассуждая о своих желаниях, их исполнении, они, возможно, где-то боковым зрением, затрагивают тот маяк Вселенной, который, падая, и приведет к реализации их мечты. Загадочное лунное небо способствует романтическому забвению и в этом есть нечто таинственное...
Читати далі →

Спочатку було...

Я вперше помітив їх з вікна на шостому поверсі багатоквартирного будинку на проспекті Свободи у невигаданому місті, у невигаданий час. Тоді небо здалося густішим, дерева скромнішими у своїй крислатості, дороги прямолінійнішими (це означає, що ти точно тоді знаєш, куди вони вгризаються своїми загостреними дзьобами, в які горизонти).Було 3 січня 2031 року. Дата пам’ятна. І не тому, що щось у цей день неодмінно десь на білому світі сталось чи хтось видатний/невидатний народився, а тому, що її прост...
Читати далі →

День ромашек

The winner takes it all The loser standing small Beside the victory That's her destiny «The winner takes it all» «Super Truper» (1980) ABBA   Юля оторвала голову от подушки – в этом момент вибрирующий телефон свалился с тумбочки на пол. Юля подняла его...
Читати далі →

Замкнуте коло тоталітаризму

Епізод 1 Я вже знімав нанобластер із запобігача, як чийсь чіпкий погляд зупинив мене. Я знову увімкнув запобігач. Проти Нього кулі марні. Витяг з-під ствола штик-ніж. Ох це диво-техніка! Будь-який вид зброї матеріалізується, навіть невеликий гранатомет. Та яка користь із нього. Кулі Вартових не бер...
Читати далі →

Про листи

Читати кожне слово написане тобою – це наче безперестанку їсти шоколад…
Мовчки інтонаційно виводити звуки – так мрія стає реальністю…
Інтуїтивно продовжувати кожну «трикрапку» — завмирати…
Уявляти, як ти вголос вимовляєш усе те, що...
Читати далі →

Риба ("казка" в стилі Тартарена) (оригінал написаний німецькою мовою..) (що вмію, те пишу...)

Колись давно жив один чоловік. Ніхто вже не скаже, як його звали. Всі називали його просто - Риба. Не те, щоб він був відмінним плавцем чи спритним, чи взагалі мав будь-коли справу з глибокою водою.. просто Риба!.. чомусь Риба.. Риба жив у Маломуселі, мабуть тому і був дуже добродушний - не було зв...
Читати далі →