Вона так любила хризантеми, а їй усі дарували троянди

Легким поворотом ключа у замку  відчинила двері порожньої квартири в якій лише самотньо цокотів годинник, а на  підвіконні доживали останні хвилини  білі трояниди. Після важкого дня, який пройшов у міській метушні і постійному поспіху, вона зняла туфлі, занявши разом з ними ділову леді і пішла босоніж по холодній підлозі, яка так нагадувала про самотність. Зайшовши на кухню, відпрацьованими до досконалості рухами вона поставила готувати каву, а в той час звільнившись від сукні одягнула, до крику...
Читати далі →