Світи і лабіринти (роман) (1)
І- Ні. Це все не те. Твій невиправданий інтелектуалізм ламає мозок.Чай вистигав. Цвірінькали горобці. Було літо.- Ну от нащо ти викреслював той кут? Ти хочеш малювати квіти чи бути другим Пікассо?Ложка дзенькнула до стінки горняти й уляглася на столі, як розманіжена дівиця на пляжі.- Уммм… з лаймом воно і справді смачніше, – прицмокнув. – Не збрехала Григорівна. Уммм… – голосне сьорбання чоловіка різало слух.Хлопець зрозумів, що ця робо...
Читати далі →
Читати далі →