"Чаша повна" (занотувала монолог своєї бабусі)

Колись давно, коли ще дівчиною була, я мріяла. Уявляла, що найгірше вже пережила, натерпілася. Не знала, що чаша випробувань може бути бездонною. Коли ми за 15 хвилин мусили зібрати всі пожитки, ніхто не знав куди нас вивезуть. Не було кому захистити. Загін упівців ховався десь в лісах і старша моя ...
Читати далі →